Наведено сучасний стан кон’юнктури світового ринку груші
Сезон груші у південній півкулі уже розпочався. Аргентина отримує кращі ціни на європейському ринку, а Чилі в цьому році має можливість розширити експорт груші до Китаю. Південна Африка фіксує незначне скорочення експорту до Європи, проте спостерігається зростання відвантажень до Росії та на Близький Схід. Австралійська груша Ріко (Rico) завойовує азіатський ринок, а китайські груші відкидаються на російському ринку.
У Європі скорочення пропозиції італійських груш призвело до покращення цін на груші з інших країн. Іспанія радіє великому попиту на груші в Ізраїлі, а продажі Конференції в Нідерландах та Бельгії також ідуть добре. Перспективи не є хорошими для італійських та португальських виробників, оскільки навіть більш високі ціни не покривають їхніх витрат.
Нідерланди: відчайдушно очікують гарного ринку груші
Трейдери кажуть, що запас «мінорних» сортів майже розпроданий. Продажі цих сортів відбулися плавніше, ніж минулого сезону. Разом із клубними сортами, все ще є запаси Конференції. За підрахунками, запаси Конференції в Нідерландах майже на 10% менші, ніж торішні. Це є позитивним, враховуючи загальний стан із запасами груші в Європі. Зараз ринок спокійний, що традиційно трапляється після Фрут Логістики та перед Карнавалом.
«Якщо нам вдасться правильно збалансувати пропозицію з попитом, тиску не буде. Як результат, ми могли б очікувати постійно зростаючих цін», — стверджують трейдери.
Загалом, вони з оптимізмом ставляться до поточного стану ринку. Попит хороший, і після невеликого зниження минулого тижня ціни на грушу знову ростуть. Зовнішній вигляд плодів не настільки хороший, як роком раніше, але лежкість та універсальність на цей раз на порядок кращі. Зокрема, з січня ціни різко зросли, що призвело до загального позитивного настрою на ринку, внаслідок чого все більше і більше компаній здійснюють стратегічні закупівлі. Минулорічна ситуація переконала торговців у необхідності пропонувати кращі ціни. Цього року груші знайдуть шлях до таких напрямків, як Скандинавія, Великобританія та Східна Європа. Роздрібні торговці намагаються прийняти вищі ціни, але, на думку торговців фруктами, це в основному повязано з низькими цінами, сплаченими минулого року. Зараз вони платять майже вдвічі більше, ніж у минулому сезоні; однак такі ціни вигідні зростаючій компанії, тоді як минулорічні не були прийнятними для сектора.
Перші південноафриканські груші також надійшли на голландський ринок минулого тижня. Обсяги імпортних груш показають тенденцію до зменшення в останні роки. На думку імпортерів, ці ринкові умови також сприятливі. «На європейському ринку ми спостерігаємо зростання цін на Конференцію, обмежений об’єм Деканки дю Коміс (Doyenne du Comice) та мінімальні запаси Абата (Abate Fetel). Тому ми очікуємо на значно кращий ринок, ніж минулого року. Тоді ще не було багато південноафриканських груш, але ціни на початку сезону були неймовірно високими і ринок був зірваний».
Бельгія: середні ціни на ринку значно вищі
Після важкого року з низькими цінами та низькою якістю, на цей раз ситуація є позитивною для виробників і торговців грушею. Ціни загалом набагато вищі, а попит хороший як зі Східної Європи, так і з Південної. Вищі ціни та попит частково пояснюються доброю якістю та меншими обсягами італійських груш на ринку. Ціна на плоди груші традиційно падає напередодні Фрут Логістики, але бельгійські торговці переконані, що ситуація на ринку зараз дуже хороша, тому ціна знову зросте після ярмарку.
Німеччина: незвичайні коливання цін на ринку через обмежену пропозицію
Італійські груші переважають на ринку, особливо Абат Фетель (Abate Fetel) та Вільямс (Williams). Крім того, є пропозиція нідерландської та бельгійської Конференції, а також невеликі обсяги турецької Санта-Марії (Santa Maria ) та німецького Олександра Лукаса (Alexander Lucas). Європейські виробники здатні задовольнити тихий попит на ринку. Що стосується цін, то є деякі незвичайні коливання варто відмітити. Наприклад, італійські груші за короткий період подорожчали через обмежену доступність. Імпорт з Південної Африки зростає. Бон Кретьєн (Bon Chretien) продається за середніми цінами і в даний час виходить на всі ринки. Тим часом плоди Росмарі (Rosemarie) є недорогими і менш популярними на і без того тихому німецькому ринку.
Франція: продажі проходять без жодних проблем
Сезон груші в цьому році пройшов добре у Франції, хоча з не дуже великими обсягами. Якість була надзвичайною, з хорошим вмістом цукру; розміри дещо менші, ніж зазвичай. Досі не повідомлялося про жодні реальні труднощі, що стосуються продажів. Загалом результати задовільні. Французи, купуючи груші, все частіше віддають перевагу локальній французькій продукції. Менший обсяг груші Абат з Італії також сприяв збільшенню продажів французьких плодів.
Італія: високі ціни на італійський Абат через дефіцит на ринку
Запаси груші в Італії наразі є на 57,6% меншими порівняно з минулим роком. Середнє виробництво за останні 5 років в Італії становить близько 700 тис. т. Більше 70% походить з регіону Емілія-Романья (Emilia-Romagna), де площі під грушою у 2019 році становили 17885 га.
Нині на ринку є дві помітні тенденції. Покупці добре платять за сорт Абат (Abate) через дефіцит плодів (приблизно на 50% менше), спричинений погодними умовами 2019 року, впливом коричневого мармурового клопа та проблемами під час цвітіння. Однак за високими цінами продаються лише плоди преміум якості та великих розмірів. Якщо груші не відповідають мінімальним стандартам якості, ціни залишаються низькими, незважаючи на дефіцит. Для Конференції та Кайзера (Conference and Kaiser) ринок є досить стабільним завдяки домінуванню Нідерландів та Бельгії з хорошими розмірами плодів.
Виробники Абата (Abate) у північній Італії втрачають від 5 до 10 тис. євро з гектара в сезоні 2019-2020. Це пов’язано з недостатнім виробництвом, з втратами до 70%, в основному спричиненими клопом та бурою плямистістю (brown marmorated stinkbug and the brown spot disease). Ціна на грушу преміум якості вища, ніж у звичайний рік, але вона не компенсує збитків.
Трейдер на півдні Італії має низькі обсяги та нижчу якість, але високі ціни. «На шостому тижні такі високі ціни були зумовлені дефіцитом. Груші хорошої якості складно знайти. Абат в ящиках по 17–18 кг продається за 1,50–1,60 € / кг, але ціна невеликих пакетів 4 кг досягла 2,00–2,50 € / кг. Для Конференції ціни становили 1,00–1,20 євро / кг та 2,00 євро / кг відповідно.
Іспанія: попит з боку Ізраїлю забезпечує хороші ціни в Іспанії
Іспанський сезон є сприятливим для більшості сортів. Виробництво схоже на минулорічне, але попит набагато вищий, а ціни кращі. Як результат, сезон закінчується раніше, і новий сезон розпочнеться без будь-яких старих запасів.
Ціна на Бартлет та Вільямс (Bartlet and Williams) піднялася до рекордно високих показників на початку сезону через скорочення виробництва в Італії. Попит з боку Ізраїлю також призвів до високих цін на плоди Бланквілли (Blanquilla). Через цей сильний попит минулого місяця, поточні запаси на 40% менші порівняно з минулорічними. Сезон Бланквілли закінчується на півтора-два місяці раніше, ніж зазвичай, через попит Ізраїлю та місцевого ринку.
Сезон Конференції розпочався пізніше і був набагато тихішим. Після Різдва попит покращився завдяки постійному продажу голландських та бельгійських груш, оскільки такі постійні продажі призводять до зменшення кількості груш в Іспанії. Сезон Ерколіні (Ercolini) вже завершився стабільними цінами протягом усього сезону, але й одними з найвищих цін на ринку.
Португалія: низькі ціни не покривають виробничих витрат
Майже 60% португальських груш сорту Роха (Rocha) вже продано. Ціни низькі, а виробники отримують занадто мало за свою роботу. «Деякі виробники припинили збір врожаю», — каже один експортер. — На півдні садівники переходять на виноград або зовсім кидають бізнес, якщо вони вже не молоді». Ще одна проблема для португальців полягає в тому, що Бразилія, їх найбільший ринок призначення, купує дорожчі груші, а не португальські за низькою ціною. Другий за величиною пункт призначення — Марокко, а потім Великобританія, де португальські груші повинні конкурувати з іншими сортами. Однак головним конкурентом є сама Португалія. «Є занадто багато експортерів, які продають Роху».
Китай: російське ембарго на китайські груші, але експорт до інших країн розширюється
Урожай груші для сезону 2019—2020 року є дуже гарним. У минулому сезоні пропозиція була невеликою, оскільки урожай груші був значно пошкоджений негодою. Однак погодні умови були сприятливими в цьому сезоні, тому наявний обсяг значно збільшився. Продажі на початку січня були хорошими, оскільки груші — дуже популярний продукт під час Китайського Нового року. Хоча на ринку було багато яблук та апельсинів, це не мало прямого впливу на ціну груш.
Продажі дещо зменшились під час Китайського Нового року, оскільки більшість компаній закрилися в цей період. Однак через новий коронавірус багато компаній все ще закриті, а це означає, що доставка китайських груш відбувається повільно. Однак на ринку Китаю великий попит, і це підштовхує ціни вгору.
Цього сезону китайські груші вже не пускають на російський ринок, що є великим питанням для багатьох компаній, враховуючи, що Росія імпортувала велику частку китайського виробництва. Однак попит в інших країнах Південно-Східної Азії збільшився, тому обсяг експорту все ще був порівнянним з попереднім роком. Крім того, експорт також зростає на ринку Латинської Америки, тепер Бразилія також дозволила імпорт китайських груш.
Південна Африка: сезон розпочався на 10 днів раніше; зростає експорт до Росії та на Близький Схід
Експорт груші розпочався на другому тижні з раннього «Бон Кретьєн» (Вільямс або Бартлетт), а потім Розмарі. Сезон розпочався на десять днів раніше для деяких сортів. Більшість південноафриканської груші призначено для європейського ринку, але на п’ятому тижні обсяги були меншими порівняно з минулим роком. Тим часом експорт до Росії (другий за величиною пункт призначення) та Близького Сходу збільшився. Загалом прогнозований обсяг приблизно на 3% менший, а експорт зменшиться на 2% порівняно з минулим роком, згідно з прогнозом. Цього року, зокрема, Бон Кретьєн (Вільямс або Бартлетт) мав низький урожай. На думку деяких експертів, він був одним із найнижчих за всю історію.
Град у регіоні Церес, Західний Кейп (Ceres region, Western Cape) призвели до зменшення експортних обсягів майже на 15%, а також до того, що більше плодів другого ґатунку продавалося на місцевому ринку або перероблялося на сік. Більше того, розміри плодів менші, ніж минулого року, через ранній початок сезону та надзвичайно суху погоду протягом останніх трьох тижнів. Очікується великий урожай сорту Пакхам (Packham), тоді як збір сорту Форель (Forelle) зменшився на 78% на п’ятому тижні порівняно з минулим роком.
Сполучені Штати: стабільний приріст обсягу та площі
Відвантаження груші починає сповільнюватися з приходом весни, але залишається послідовним для Анжу та Боска (Anjou and the Bosc) на північному заході. Коли запаси груші закінчуються, продукція надходить з південної півкулі, найпопулярнішими є такі сорти, як Вільямс, Пакхам і чилійський Боск. Обсяги з Північного Заходу в останні роки залишаються стабільними. Кількість нових садів в Орегоні та Вашингтоні залишається обмеженою. Частково це пов’язано з тим, що може знадобитися до семи років, щоб нове дерево почало повноцінно плодоносити. Зростання валового збору відбувається паралельно до споживання. В основному це пов’язано з рекламними акціями, що проводяться на ринку. Попит на органічні груші — фіксує найшвидший ріст.
Аргентина: кращі ціни на європейському ринку
Аргентинський сезон триває з січня по березень. Сезон досі тривав добре, з аналогічними обсягами, зафіксованими минулого року та гарною якістю. Однак ціна аргентинських груш на європейському ринку в цьому році краща.
Чилі: Китай пропонує можливості
Чилійський грушевий сезон розпочався в січні і триватиме до жовтня. Європа є головним пунктом призначення країни, але цього року китайський ринок також відкриється для чилійських груш вперше. Тому увага приділяється розвитку цього нового ринку та, можливо, перенаправленню туди деяких обсягів експорту.
Австралія: груші Ріко повинні завоювати азіатський ринок
Цей рік є першим комерційним сезоном для груші Ріко — клубного сорту, який вирощують у Татурі (Tatura) Північна Вікторія. Ці груші спеціально вирощують на експорт і зараз експортують до Таїланду. План — досягти подальшого зростання на азіатському ринку. Хоча груші доступні цілий рік, сезон у долині Голбурн (Goulburn Valley), найважливішому виробничому регіоні країни, скоро розпочнеться. Сезон тут триває з лютого по травень, а 88% груші вирощують у цьому регіоні.
Leave a Comment
Your email address will not be published. Required fields are marked with *