Перехресне запилення – запорука отримання здорового насіння та поколінь рослин, які краще пристосовуються до навколишнього середовища, що постійно змінюється, а отже, і більшої кількості якісних плодів. Про це під час навчального заходу, організованого за сприяння Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» та присвяченого наданню послуг із запилення садів та ягідників, розказала доцент НУБіП України, кандидат сільськогосподарських наук Леонора Адамчик.

Технологічний прорив

Медоносні бджоли відіграють найвагомішу роль у перехресному запиленні, адже вони є запилювачами 80% усіх ентомофільних рослин. Неодноразово дослідженнями було підтверджено, що саме медоносні бджоли приймають найбільшу участь у запиленні порівняно з іншими комахами. Завдяки використанню бджіл урожайність ягідників може підвищуватись на 10-92 % залежно від культури, кліматичних умов та правильності надання послуг запилення. Те ж саме стосується і садів. При цьому урожайність зерняткових культур збільшується на 20-70 %, а кісточкових – на 30 – 78 %. До основних етапів надання послуг із запилення відносять організацію пасік запилювального напрямку або виокремлення групи бджолиних сімей, які будуть використані для запилення. Такий відбір, формування пропозиції щодо цього, планування запилення відповідно до потреб замовника та укладання з ним договору, підготовка бджолиних сімей та їхнє безпосереднє використання – все це є етапи надання послуг із запилення, які можуть стати технологічним проривом як для окремого фермера, так і для ягідників та садоводів у цілому.

Ягоди з медом

Бджолину пасіку можна організувати в межах бджологосподарства комплексного напрямку. Це буде окрема група сімей, яка використовується тільки на запиленні або на запиленні ранньою весною, після чого надлишок сімей реалізується у вигляді пакетів, а інші можуть бути використані на медозборі з метою отримання товарного меду. Також можна створити окреме господарство, що буде спеціалізуватися тільки на запиленні. Сюди відносять раннє весняне запилення садів та ягідників або теплиць, запилення ремонтантних ягідних культур упродовж всього сезону та запилення насінників сільськогосподарських культур. Зрозуміло, що на пасіці запилювального напрямку не можна отримати велику кількість товарного меду, тому утримання бджолиних сімей відрізнятиметься від звичайного. Сімей-медовиків не створюватимуть. На меті стоятиме, насамперед, нарощення сили сімей до запилення й утримання в такому стані до завершення надання послуг, адже розширення гнізд корпусами в умовах запилювальних точок є нераціональним й у  подальшому ускладнює перевезення. Такі сім’ї не принесуть велику кількість меду. Якщо планується запилення тільки однієї культури, наприклад, ремонтантної малини, то з другої половини її цвітіння можна отримати і товарний мед у магазинних надставках. Малина (150 кг з га), порічка червона (140 кг з га), смородина (150 кг з га) та жимолость (80 кг з га) мають високу медопродуктивність.

З чого почати?

До бджолиних сімей, які використовують для запилення, існують вимоги: висока зимостійкість, інтенсивний розвиток, відсутність захворювань та сила сім’ї, адже тільки останні здатні до швидкого нарощування льотних бджіл та можуть забезпечити повноцінне запилення. Високу зимостійкість оцінюють за кількістю підмору та  функціональністю матки з середини лютого. Інтенсивність розвитку визначає реакція бджіл на перше тепло, а також на появу білкового корму в природі. Якщо комахи починають активізувати свою роботу, нарощують велику кількість розплоду і льотних бджіл, слід чекати сім’ї достатньої сили  до запланованого періоду.

Експертка проекту наголосила, що послугу запилення потрібно сприймати як товар і вміло продавати.

«У зв’язку із відсутністю цього ринку починати необхідно із пошуку потенційних покупців та індивідуально працювати з кожним, пояснюючи переваги, – додала вона. – Для першого разу можна запропонувати пробне запилення з великою знижкою або за собівартістю. Навряд наступного сезону фермер відмовиться від запилення, відчувши збільшення власного врожаю на 30-50 %».

Розвиток ринку запилення також можливий через створення кооперативів-об’єднань пасічників, адже для повноцінного запилення великих площ потрібна значна кількість бджолиних сімей.  Щоправда, ця потреба може зменшуватися за допомогою дресирування з використанням сиропів та інших засобів.  Водночас, якщо поряд з масивом культури, яка запилюється, цвітуть інші медоноси з вищою медопродуктивністю, наприклад, озимий ріпак, необхідна кількість бджолиних сімей буде збільшуватись, оскільки у такому разі бджоли надаватимуть перевагу інстинкту накопичення вуглеводних кормів, тобто переключаться на медозбір.

Кісточкові та зерняткові плодові деревні культури для запилення потребують невеликої кількості бджолиних сімей – 2-4/га залежно від виду. Для запилення ягідних культур необхідно більше бджолиних сімей – 4-9/га. Позитивний досвід у цьому напрямку має Австралія, де створено асоціацію із надання послуг запилення. На сайті організації є база пасічників, які працюють по регіонах, вказана вартість їх послуг та інша інформація як то кількість сімей, регіон тощо. Асоціація підтримує та навчає бджолярів, контролює якість відповідних послуг та виконання договору з обох сторін.

«Подібні організації існують у багатьох країнах, – підкреслила Леонора Адамчик. – Так, у Канаді існує онлайн-платформа для такої співпраці між фермерами, підрядниками й бджолярами. Вони реєструються на цьому ресурсі, й фермери вказують потребу у запиленні, підрядники – наявність технічних можливостей, наприклад, щодо підвезення сімей, пасічники – кількість бджолиних сімей до надання послуг у певних регіонах».

Для наданні якісної послуги з запилення пасічник із агрономом із господарства, де планується запилення, спочатку складають фенологічні календарі всіх культур, запланованих до відповідної процедури у наступному сезоні. Для візуалізації цих календарів застосовують спеціальні графіки цвітіння таких рослин, де подекадно зображено кожен місяць очікуваного цвітіння культур, а також їх медопродуктивність. Це дає точку відліку для нарощування бджолиних сімей та змогу підрахувати, скільки кормів є в природі, а скільки ще потрібно забезпечити бджолам. На підставі сукупних даних підраховують кількість бджолиних сімей, необхідну в сезон, беручи до уваги строки й тривалість цвітіння культур і їхні площі. Відповідні плани складають по окремих культурах чи по місяцях цвітіння у конкретному господарстві, таким чином визначаючи річну потребу у бджолиних сім’ях і подальшу форму роботи з ними. Це може бути як власна, так і орендована пасіка чи сезонна купівля послуг запилення у пасічників. Отриману інформацію враховують під час укладання договору між фермером та бджолярем.

Різні варіанти договорів із врахуванням базових умов, спираючись на досвід та вимоги законодавства, наведено в рекомендаціях з ефективного використання бджіл для запилення садів та ягідників, які можете завантажити за посиланням: Типові договори на запилення. Слідкуйте за анонсами на сайті Profihort та на сторінці Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (https://www.facebook.com/usaid.ards/) або підпишіться на нашу новинну розсилку. Далі буде!