Італійський ринок груші бореться. Незважаючи на обмежені обсяги виробництва, ціни залишаються низькими. Сектор має проблеми з якістю як в Іспанії, так і в Нідерландах. У Німеччині існує жвавий попит на європейські груші, а у Франції споживання відстає. Минулоріч в Австралії експорт збільшився не менш ніж на 75%. У США очікують, що локальної продукції вистачить до червня, а потім ринок перейде на експорт. Китайські трейдери працюють добре на внутрішньому ринку, проте експортують дещо менше цього року через невтішне виробництво груші.

Італія: щоб зробити галузь прибутковою, необхідно активніше розвивати кооперацію

В середньому за останні десять років у Європі щороку виробляють майже 2,5 млн. тонн груші. Оскільки Італія найбільший європейський виробник, то на неї припадає понад 35% даного обсягу. Ці плоди надходять переважно з регіону Емілія-Романья. Близько 61% садів і 68% від загального виробництва груші належать провінціям Феррара, Модена і Болонья.

Внутрішній ринок груші, зокрема Емілія Романья, переживає складний період, тому що поточні ціни невигідні. Зі слів виробника: «Ціни і авансові платежі навіть нижче витрат на виробництво».

Компанії мають справу зі змінами клімату і переносниками хвороб, наприклад, коричневий мармуровий клоп. Вони також мають обмежений доступ до засобів захисту рослин. Виробники інвестували у садивний матеріал, нові насадження і створювали об’єднання, але цього було недостатньо, щоб зробити галузь прибутковою. «Ми повинні більше інвестувати у створення нових сортів і, перш за все, сприяти співробітництву на ринковому рівні».

Цього року на італійському ринку реально очікували вищих цін, оскільки обсяги груші порівняно низькі. Цьогоріч, у порівнянні із попереднім роком, обсяг груші сорту Абат (Abate) менший на 23%, сорту Кайзер (Kaiser) — на 20%, а Конференції (Conference) — на 7%. Минулого року експорт груші сорту Абат (Abate) завершився на 20-му тижні. У поточному сезоні очікується, що експорт завершиться на 18-му або 19-му тижні.

Нідерланди: на ринок груші впливають проблеми із якістю

Ситуація на голландському ринку груші обумовлена питаннями якості. Ціни на плоди вищого ґатунку все ще зростають, але є й багато низькоякісних партій. На відміну від яблук, продажі яких в основному орієнтовані на локальний ринок, груші потрібно експортувати, проте попит розчаровує, особливо з боку Східної Європи. Тим часом, перші партії сортів Вільямс (Williams) і Анжу (D’Anjou) прибули з Аргентини, а найближчим часом очікуються поставки Пакхам (Packham) і Абат Фетель (Abate Fetel). Широкий асортимент плодів зерняткових культур на європейському ринку забезпечує спокійніший старт. Багато оптовиків вибирають товар вітчизняного виробництва. Рівень цін нижчий у порівнянні із минулим роком, коли ринок був значно пустішим.

Іспанія: розмір визначає ціну

Запаси груші зараз менші, ніж в аналогічний період минулого року, особливо таких сортів як Бланквіла (Blanquilla) і Конференція (Conference), які постраждали від граду. Через високу літню температуру існує надлишок дрібних та середніх плодів, і досить проблемно знайти великі. Це відображено у цінах. Із дрібних плодів важко отримати прибуток. Тим часом, рідкісні великі груші продають за хорошими цінами.

За словами виробника і торговця, попит не великий. Багато виробників, які не мають можливості зберігати фрукти протягом тривалого періоду часу, намагалися продати якомога більше товару у лютому та березні через страх перед проблемами якості. Як наслідок, пропозиція у даний час значно вища, ніж попит. Ринок має знову піднятися у квітні.

Зі слів експортера, це є винятково поганий рік для сорту Бланквіл з точки зору якості. Якість низька, як через град, так і через проблеми з розмірами. Нині існує попит на Бланквіл в Іспанії, Ізраїлі та на Кіпрі, а груші сорту Конференція продаються переважно на внутрішньому ринку, на півдні Італії та в Португалії.

Якщо не буде зафіксовано екстремальних погодних умов, очікується, що урожай кісточкових почнеться цього року на 15 днів раніше. Що може негативно вплинути на ринок зерняткових фруктів.

Франція: споживання відстає

На думку кількох трейдерів, французький ринок насичений. Це відбувається, незважаючи на те, що обсяги у Франції менші, ніж зазвичай. Термін лежкості на полиці плодів груші страждав від спекотного літа, що призвело до того, що значна частина продукції стала непридатною для експорту. Через це багато імпортерів воліють отримувати свою продукцію в інших країнах. Внутрішнє споживання також розчаровує, і французький ринок намагається поглинути доступні обсяги. По факту, ще є багато Конференції на зберіганні. Ціни низькі.

Німеччина: сезон заморських груш офіційно розпочався

Італія все ще добре представлена на німецьких оптових ринках плодами сортів Абат Фетель (Abate Fetel) і Санта Марія (Santa Maria). Голландські, бельгійські і навіть німецькі груші також тримаються на плаву в оптовій торгівлі. Укомплектовується європейське постачання плодами Деканки дю Коміс (Doyenné du Comice) з Франції та Санта-Марії (Santa Maria) з Туреччини.

Більше того, сезон імпорту заморських зерняткових фруктів також розпочався в повному обсязі. Зокрема, Роузмарі (Rosemarie) та Вільямс Кріст (Williams Christ) імпортуються з Південної Африки, хоча на думку трейдера, їхня якість була трохи незадовільною. Також почався сезон у Південній Америці. Аргентинський сезон почався з Вілльямса (Williams Christ) та Ред Бартлета (Red Bartlett). Імпортер підтверджує стійке зростання органічних груш з аргентинської Патагонії. Відповідно до цієї тенденції, попит на груші сорту Деметр (Demeter) також зростає, відкриваючи нові можливості для спеціалізованих імпортерів.

Австралія: експорт зріс на 75%

Австралійський грушевий сезон досягає піку восени. І Вільямс (Williams), і Наші (Nashi) мають гарну якість і продаються за привабливими цінами. На сіднейських ринках фрукти продаються за $ 2–6 доларів за кілограм.

Цифри, нещодавно опубліковані компанією Хорт Інновейшн (Hort Innovation), показують, що обсяги виробництва зросли на 7% у період з липня 2017 року до червня 2018 року. Валовий збір склав 115929 тонн; проте у грошовому еквіваленті загальна вартість врожаю впала на 19% (23,9 млн. дол. США) порівняно з попередніми двома роками і знизилася до 99 млн. дол. Обсяги експорту зросли на 75% і склали 12467 тонн. Це призвело до збільшення загальної вартості експорту на 60%, що становить 19,6 млн. дол. Найважливішим експортним ринком була Нова Зеландія (20%), за нею йшла Індонезія (19%). Усього імпортовано 1826 тонн груш.

Найбільш поширеним сортом (63%) є Пакхам (Packham), за ним йде Вільямс (20%) і Бере Боск (Beurre Bosc), який займає 10%. У штаті Вікторія було вироблено 88% усього обсягу.

США: падіння попиту з боку переробної промисловості

Хоча сезон майже наближається до кінця, багато північноамериканських груш все ще доступні. «Це частково пояснюється закриттям великого заводу у Каліфорнії, що призвело до падіння попиту з боку переробної промисловості», — говорить трейдер. «У результаті значна частина Бартлета (Bartlett), призначена для переробки, опинилася на свіжому ринку. Якість цих груш залишає бажати кращого. Досі ще є деякі фабрики, які потребують незначну кількість груші».

«Ринок для груш Анжу (D’Anjou) та Бере Боск (Bosc) хороший», — говорить інший трейдер. Локальне постачання Анжу має залишатися на тому ж рівні протягом весни. Влітку ринок перейде на експорт. Особливо високі ціни на плоди хорошої якості, а гірші продаються дешевше. Ці ціни, як очікується, покращаться в міру просування сезону. Орегон, ймовірно, зможе продовжувати постачання фруктів до наступного врожаю, а запаси у Вашингтоні закінчаться у червні. Після цього внутрішні обсяги будуть надзвичайно малими.

Китай: фрукти все ще доступні, незважаючи на мороз

Нині на ринку Китаю все ще є китайські груші, незважаючи на те, що виробництво впало через сильний мороз, зафіксований у квітні 2018 року. Оскільки попит є високим, а пропозиція менша, то ціна у цьому році дуже висока. Крім того, багато фруктів імпортуються. Бельгія та Нідерланди є важливими постачальниками. Яким буде наступний сезон ще не зрозуміло. Дерева почнуть розпускатися наприкінці березня–початку квітня, багато залежатиме від перебігу вегетаційного періоду.

Південна Африка: експортери намагаються уникати Європи

Південноафриканські експортери груші мають певну стратегію, і зараз вона полягає у тому, щоб уникнути європейського ринку, де Конференція та італійський Абат Фетель з минулого сезону все ще знаходяться на ринку. Європа була дуже складним ринком, каже виробник, з дуже нерівним переходом між європейськими плодами та плодами з південної півкулі. Адресати в Європі повідомили експортерів, що довше ніж зазвичай продають свої груші, а деякі експортери шукають альтернативні ринки.

Іншими ринками збуту для південноафриканських груш є — Канада, Близький Схід, Росія, Індія і Далекий Схід (за винятком Китаю — сектор довго очікував відкриття китайського ринку для південноафриканських груш).

Ціни в Європі знаходяться під тиском, але це не єдиний «приглушений» ринок. На Близькому Сході торговці скаржаться на відсутність купівельної спроможності внаслідок регіональної політики, але Близький Схід залишається важливим імпортером.

В цілому, трейдер говорить, що реалізація фруктів відбувається, але немає «можливості озолотитись».

Перші поставки сорту Форель (частина маркетингової програми Forelle Early Market Access, FEMA — програма забезпечує появу південноафриканських груш сорту Форель на європейському ринку з 15 по 19 тиждень, ї їх збут за високими цінами, оскільки у цей період наявний розрив у постачанні двоколірних груш на ринку ЄС та Великої Британії — ред.) вже йдуть океаном до своїх покупців. Урожай великий, а плоди крупні, проте майже 5 % груш все ще знаходяться на деревах.

Хвиля спеки, яку пережили садівники в жовтні минулого року, мала більший вплив на грушу, ніж посуха попередніх трьох років, — каже фермер. Спека з раптовим похолоданням відразу після цього, негативно вплинули на валовий збір плодів сорту Пакгам (Packhams), і тому обсяги останнього значно нижчі.

Сорт Форель (Forelle) майже не зазнав впливу високих температур.

Джерело: www.freshplaza.com