fbpx
728 x 90

Сергій Бойко: «Наші тепличні господарства продають продукцію за кордон у жорстких умовах»

Сергій Бойко: «Наші тепличні господарства продають продукцію за кордон у жорстких умовах»

Вийшли на новий рівень…

Сергій Бойко та Євген Сердюк, засновники компанії «Best crop», з Андрієм Сербіновим із компанії «Сингента»

Чи вдалося українським тепличникам здійснити прорив на європейські ринки збуту? Це питання і досі не має однозначної відповіді серед вітчизняних експертів з агробізнесу, адже, з одного боку, якість українських овочів стрімко повзе угору, з іншого за об’єктивними показниками, теплична галузь в Україні переживає не найкращі часи. Про те, як розвиватимуться події, чи слід починати за таких умов тепличний бізнес, та з чого саме його починати ми запитали в співзасновника консалтингової компанії «Best crop» Сергія Бойка.

 Які тенденції розвитку тепличної галузі в Україні та решті країн Східної Європи?

На превеликий жаль, теплична галузь у нашій країні йде на спад: цього року 53 гектари теплиць у нашій країні законсервували або зовсім закрили. У решті країн Східної Європи теплична галузь стрімко розвивається . Населення країн зростає, й кожна людина хоче бачити на своєму столі свіжі овочі. Я вважаю, в найближчі 20 років закритий ґрунт збільшуватиме свою площу для забезпечення населення свіжими овочами, адже клімат змінюється не на краще. Для вирощування якісного і безпечного врожаю буде потрібен закритий ґрунт, оскільки ми контролюємо всі чинники в ньому, що дає змогу отримувати високі врожаї з мінімальною собівартістю з квадратного метра.

Чи відрізняються українські тренди?

Так, авжеж відрізняються, багато тепличних комбінатів перейшли на новий рівень вирощування продукції. А саме: з 2010 року було впроваджено біологічний захист рослин, що дало змогу вийти на новий рівень якості овочів. Після цього впровадження наші підприємства змогли продавати свої овочі до країн Східної Європи без страху щодо перевірки нашої продукції. Тепер є такі комбінати, бренд яких знають не тільки в нашій країні, а й за кордоном.

Донедавна реалізація продукції залишалася головною проблемою виробників. Чи вдалося тепличникам здійснити прорив на ринок ЄС?

Реалізація готової продукції і сьогодні залишається проблемою наших виробників. А найголовніша проблема — це те, що немає підтримки і контролю з боку нашої держави. Наші комбінати сіють, що хочуть, а потім ми маємо або багато огірка, або томата. І у разі перевиробництва або одного, або іншого маємо низькі ціни за великої собівартості. Щодо ринків збуту, звичайно, на місці ніхто не стоїть: наші виробники продають свою продукцію за кордон, але доки це потрібно європейським країнам. Так, наші теплиці достатньо оснащені для того, щоб задовольнити потреби іноземців. Але нас там ніхто не чекає, їхня влада захищає і підтримує своїх виробників різними дотаціями, пільгами та кредитуванням під малий відсоток. Але і в цих жорстких умовах наші тепличні господарства продають продукцію за кордон.

Нещодавно ви відвідували Ізраїль. Чи вдалося отримати там передовий досвіт у культивуванні овочевих культур у теплицях?

Так, ми з Євгеном Сердюком, як співзасновники компанії «Best crop», неодноразово відвідували країну, бували у провідних селекційних центрах з вирощування томатів, огірків, перцю, суниці, кавуна, дині, та багатьох інших культур, які культивують у закритому ґрунті Ізраїлю. Також відвідували компанії, що вирощують біоагентів (хижих комах), обмінювалися досвідом і навичками. Також відвідали компанію, яка вирощує джмелів, прослухали лекцію про їхню важливу роль у біоценозі. Отримали важливу інформацію від селекціонерів, які працюють на ізраїльських станціях. Плануємо візит цього року у червні  для отримання досвіду з селекції томата та гібридів, стійких до різних хвороб.

Ви багато подорожуєте до країн пострадянського простору та консультуєте місцевих тепличників. Напевно, активний ріст їхньої тепличної індустрії зумовлений як зростанням внутрішнього попиту, так і можливістю експорту тепличної продукції до Росії, що для України та інших країн ЄС наразі є неможливим?

Так, останні два роки ми багато подорожуємо, адже ми запустили проекти під Києвом з вирощування салатів і огірка зі світлокультурою, минулого року у Вірменії опікувалися 55 гектарами плівкових теплиць компанії Richel, а в Дагестані мали 4,5 гектара плівкових теплиць фірми «Адама», нині також маємо декілька проектів в Узбекистані, плівкові теплиці з Південної Кореї. Так, в останні два роки країни, які займали невеликий відсоток за закритими площами, стрімко розвиваються завдяки тому, що Російська Федерація закрила свої кордони для нашої продукції та відкрила їх для інших країн. У цих країнах площа закритих ґрунтів стрімко зросла та зростатиме далі.

Якусь пораду бувалого колезі, який лише планує починати опановувати великі тепличні площі, можете дати?

Найголовніша порада — це:

  1. Знайти ринок збуту до того моменту, як почнете будувати свої теплиці.
  2. Мати добре прорахований бізнес-план.
  3. Знайти команду фахівців, які запустять проект і навчать нову команду працювати.
Profihort
ADMINISTRATOR
PROFILE

Радимо також прочитати

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *

Cancel reply

Останні новини

Найбільш коментарів