Про аналіз та перспективи розвитку горіхової галузі в Україні аграрії говорили 1 вересня на День знань горіхівництва в Андрушівці Житомирської області.

Організатор заходу ПП «Імпак» вже декілька років розвивається у напрямі виробництва сортових саджанців волоського горіха і має практичний досвід щодо вирощування волоського горіха із закритою кореневою системою української селекції, адже лише вона спроможна забезпечувати високу і стабільну врожайність в умовах України.

Чому саме із закритою? Менший ризик механічних пошкоджень та підсихання коріння. Про ці та інші нюанси технології вирощування горіха можна було дізнатися під час огляду саджанців та саду ПП «Імпак».

Однак  якісний посадковий матеріал, як відомо, － це лише 30% успіху. Правильна посадка, розбивка саду, добір сортів, підв’язка－ кожну з цих тем порушували експерти та практики вітчизняного горіховодства.

Крім того, йшлося також і про організаційні питання підприємства – кооперацію садоводів для підвищення купівельної вартості їхньої продукції за кордоном, державні програми розвитку горіхової галузі тощо.

Перші три роки за садом треба дивитися, як за малою дитиною

За словами керівника відділу продажу ПП «Імпак» Дмитра Гриненка, якісний посадковий матеріал － це лише 30% успіху. Правильна посадка, розбивка саду, добір сортів, підв’язка саду та його зрошення － все це формує решту 70%, а перші три роки за садом взагалі треба дивитися, як за малою дитиною.

Отжe, невдало вибрані умови рельєфу можуть загубити всі добрі починання, тож потрібно уникати безстічних западин, місць із протягами, котловин, а також зважати на вміст гумусу в ґрунті (2-4% такого вмісту визначають біологічну активність ґрунту). Все це робить бізнес на горіхах ризикованою справою. Водночас за десять років світове горіхове виробництво виросло на 10%, при цьому кількість споживання постійно зростає, особливо  в Європі та Азії (на рік на одного споживача припадає 9-11 кг горіхів).

Так, за словами Віце-Президента ВГО «Українська горіхова асоціація» Геннадія Юдіна, вітчизняний валютний кошик на 60% наповнюється за рахунок тих 8%, що займають у задіяних у сільському господарстві площах горіхові сади. При цьому горіховодство налeжить до експортно-орієнтованих галузей та не має ніяких обмежувальних квот.

Закупівельні ціни на український горіх за час проведенного дослідження ринку виросли на 47%  порівняно з попереднім показником, але досягли всього лише 4 $USD. Це  низька ціна за некалібрований, несортовий горіх, який не можна брендувати, а отже, про додану вартість такої продукції годі й мріяти. Натомість горіх, створений у розсадниках та вирощений у промислових садах, брендувати можна й потрібно. Так, уряд виділив на компенсації за весняну та осінню посадку 300 млн грн, 72 млн з яких － на дрібні сади 1,5 – 4 га.

Якщо плануєте вже цієї осені повернути собі кошти,  подати відповідну заяву потрібно встигнути до 20 листопада. Взяти участь у державній програмі розвитку може винятково «білий» сад  － суб’єкт підприємницької діяльності одноосібно або товариство. Згідно зі спостереженнями Г. Юдіна, найбільшу активність у горіховодстві як форма організації підприємницької діяльності наразі має ФОП. Якщо підрахувати податкове навантаження ФОП у 20% від мінімальної заробітної плати та додати до цього виконання ЄСВ-вимоги, виходить 16 000 грн на рік. На схему висадки 10 на 10, що передбачає купівлю  100 штук саджанців, держава виділяє 303 000 грн компенсації, тобто йдеться про 330 грн за саджанець горіхоплідних, який наразі коштує 400 – 450 грн. Звичайно, йдеться винятково про сертифіковані саджанці. Першим офіційно сертифікованим розплідником горіхів, до речі, став ПП «Імпак», а керівник та власник підприємства Сергій Малиновський навіть отримав грамоту від ВГО «Українська Горіхова Асоціація».

Противників бюрократії запевнили: районне управління участі у розгляді заявки не бере, вона подається безпосередньо в профільне міністерство, після чого до вас приїжджає районна комісія.

Відповідальним розплідникам  － ДНК–паспорти!

Однак, якщо до 1 вересня в Асоціації вважали, що сертифікація сортової чистоти, що передбачає характерну перевірку, та сертифікація партії － це серйозні бар’єри якості саджанця, після виступу директора ТОВ «НВЦ ІНВІТРО ПЛАНТ» Тетяни Корні ця думка могла докорінно змінитися.

Не секрет, що навіть декілька хворих саджанців можуть наробити у садівництві багато шкоди, а якщо таких саджанців 30%, то на 4-5 рік відбувається пригнічення саду через поширeння  наявних вірусів на здорові рослини. На думку ж Т. Корні, за допомогою комах невідворотні для саду наслідки можуть наставати й коли хворих саджанців усього лише 10%, а в сучасних реаліях це досить вірогідний відсоток.

Як застрахуватися від таких ризиків? Допоможе оздоровлення садивного матеріалу в культурі in vitro та ДНК паспортизація. За словами Т.Корні, навіть за відповідального підходу садовода й розплідника  немає 100% гарантії  вірогідності сорту. Водночас ДНК паспорт дає 99, 9 % гарантії, що саджанець відповідає його назві. У той час як без ДНК тесту потрібно дочекатися плодів, перш ніж визначити, чи потрапили ви в сорт.

Саджанцями користуються як професіонали, так і непрофесіонали, до того ж останніх в Україні більше, адже не всі ризикнуть засадити 10 га сільськогосподарської площі такою культурою, промислове вирощування якої в Україні досі можна вважати екзотикою, не кажучи вже про те, що результати такого експерименту можна буде побачити лише за 7-8 років кропіткого догляду. Додайте до цих ризиків існування несумлінних продавців садивного матеріалу, й зрозумієте, чого Т.Корня радить покладатися на методику.

Результати паспортизації десяти українських сортів, зокрeма із добре відомим горіховодам сортом «Черновецький 1», вражають: першоджерела майже не залишилося, потрібно перевіряти сам маточник.

За словами Т.Корні, 90% саджанців, що заходять в її лабораторію, мають домішки. А якщо говорити про їхню чистоту від внутрішніх патогенів, то навіть саджанці, привезені покупцем з Італії, виявилися зараженими вірусом яблучної мозаїки.

Туреччина вже зіткнулася з проблемою відсутності якісного садивного матеріалу за наявності безлічі пропозицій на ринку, а це означає, що згодом всі ці незатребувані саджанці можуть опинитися в Україні. Принаймні, деяка частина з них － точно.

Турецький горіховод захищений, оскільки ця країна створює проекти плодоносного саду під ключ з урахуванням ДНК та фітопатологічних тестів.

В Україні ж недбале ставлення до садивного матеріалу може скінчитися епіфітотією. «0,1 частина вірусних саджанців, одне нашестя комах － і все, до десяти років сад не доживає», － наголосила на проблемі експерт-доповідач.

Життєвий цикл такого саду скорочується вдвічі, якщо не втричі. Ось чому інсектициди також дуже важливі, інакше вийти на конкуренцію не вийде, а лікувати сад дорожче завжди.

Так, фітоплазмоз поселяється в зеленому підкірковому шарі, і коли в рослині накопичується багато цукру під час спеки в липні, гнилі немає, а в’янення є. Висихає рослина, тому що блокуються судини, а якщо зрештою підгодувати в спеку рослину калієм, як годиться, всі віруси, що блокують її судини, активізуються. У такий нехитрий спосіб 80% випадків занепаду горіхового саду －  це фітоплазмоз, до якого додалися комахи.

Про тe, коли рослині слід давати калій, а також про інноваційні рішення в системі живлення горіха учасникам зустрічі розповіла представник компанії «Вітера Україна» Валентина Ямкова. Дорожню карту догляду за горіхом, розроблену компанією після діагностики стану окремих рослин за листком, можна було побачити також під час огляду експериментального саду ПП «Імпак». У США, країні, відомій своїми Каліфорнійськими горішниками, горіхи просто  поливають 5, а то й 7 років. У ПП «Імпак» цей строк скорочено до перших років розвитку рослини, коли головне －  не допомагати, а насамперед не заважати рослині розвиватися, й оскільки підприємство планує вирощувати органічний горіх, скоро ми ймовірно отримаємо настанови щодо виробництва відповідної продукції, але поки що вирощування горіхів в Україні ставить перед його першопроходцями багато питань, на які вони в процесі вирощування знаходять практичні рішення.

ПП «Імпак» розмножує такі сорти горіха волоського української селекції, як Буковинська Бомба, Чернівецький 1 та Чернівецький 2, Буковинський 2, Клішківський, Прикарпатський, Рудківський, Топорівський, Яблунівський, Ярівський та ін.

Тому рекомендуємо українським горіховодам купувати садивний матеріал у тих, кому можна довіряти!