fbpx
728 x 90

«Лохина високоросла та інші ягідні культури в Україні 2018. Ягідні кооперативи» – ягідництво у запитаннях та відповідях

Огляд світового ринку лохини (чорниці) високорослої, стан і перспективи в Україні, який озвучили знавці галузі на VII Міжнародному ягідному форумі

Як працюють господарства, які займаються товарним ягідним виробництвом? Яким чином розвивати сільські територіальні громади? Як отримати компенсацію від  держави, якщо ти вклався у ягідний бізнес? Відповіді на ці та інші злободенні питання проект ProfiHort отримав під час VII Міжнародного форуму «Лохина високоросла та інші ягідні культури в Україні 2018. Ягідні кооперативи».

Цього літа місцем проведення форуму стала Житомирщина, яка, на думку експертів, має всі шанси перетворитися на українську Мекку з виробництва лохини чи то пак чорниці високорослої.

Так, про поліські перспективи плодово-ягідного напрямку вітчизняного фермерства учасникам форуму розповів Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета. За його словами, цей напрямок є особливо актуальним для Житомирщини, чиї ґрунти, зокрема, найбільш придатні для ягідництва серед усіх українських.

Операція «Кооперація»

Окрім іншого, з доповіді В. Шеремета стало відомо, що держава передбачає 70% компенсації вартості обладнання, необхідного для ведення зазначеної фермерської діяльності, до того ж йдеться не лише про вітчизняне обладнання, але й про вживане обладнання, придбане закордоном. Здавалося б, це невеличке, але істотне уточнення може стати визначним для розвитку кооперації в Україні, однак пересічні громадяни на селі, як відомо, не дуже квапляться створювати кооперативи. Не в останню чергу через негативний досвід колгоспного господарства. Та й шукати за кордоном постачальника — теж клопіт, а для компенсації витрачених ресурсів за державною програмою неодмінно потрібен кооператив. Донедавна у такому кооперативі мало б бути 20 осіб, але згуртувати таку кількість людей навколо ідеї кооперації викликає здебільшого саму лише пересторогу…

Розуміючи, що така масштабна консолідація малоймовірна, Міністерство аграрної політики та продовольства України намагається зупинитися на цифрі сім, коли йдеться про мінімальну кількість учасників кооперативу, що підпадав би під дію державної програми з компенсації сільськогосподарського обладнання. Але не дарма ж кажуть, що там, де два українці, там три гетьмани: більшість наших співвітчизників наразі вирощують те, що споживають самотужки, й інтегруватися у світове господарство найближчим часом не збираються.

Саме на їхній захист та соціалізацію спрямований нещодавно прийнятий Закон України «Про сімейне фермерське господарство», що дозволяє таким родинам долучатися до державних програм підтримки. Одним з таких приємних бонусів, запропонованих державою аграрію, є кредитування під 1%, за умовами якого 1,5 облікової ставки компенсується державою. Особливо це актуально для фермерів, які займаються зерном. А от для зони Полісся більш цікавими є наробітки міністерства та експертів з приводу можливості експорту диких, природних ягід та грибів. На жаль, ця тема не була розкрита заступником Міністра аграрної політики  повною мірою: він лише зауважив, що у дитинстві мав змогу оцінити дикі ягоди регіону на смак, тож потяг закордонного споживача до неокультурених плодів видався йому цілком зрозумілим.

Лохина підкорює світ

«Огляд світового ринку лохини високорослої  та журавлини великоплідної, стан і перспективи в Україні 2018» — саме так окреслив коло висвітлених ним питань Олександр Ярещенко, кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора Інституту садівництва НААН України. За його словами, світове виробництво чорниці високорослої зростає у геометричній прогресії. Так, за 20 років світовий валовий збір чорниці виріс у 25 разів, а суниці — вдвічі. Чорниця високоросла налічує 27 країн-виробників, до того ж 2/3 її виробництва зосереджено в Європі. Іспанія Німеччина, Португалія, Нідерланди — всі ці країни можуть бути цікавими українському виробникові щодо досвіду й конкуренції на ринку ЄС. При цьому безперечними лідерами з виробництва чорниці високорослої були й залишаються поляки. Прикметно, що США й Канада мають у своєму розпорядженні понад половину світових площ, на яких зростає чорниця. Країни тихоокеанського регіону останнім часом активно розвиваються у напрямі зазначеного ягідного виробництва. При цьому США, Чилі, Канада, Китай велику кількість ягід відправляють на переробку. Водночас Китай є найбільшим ринком збуту лохини. Країни Близького сходу, Туреччина та Індонезія традиційно не вирощують та не споживають лохину, але найближчим часом, на думку експерта, це зміниться.

В Україні офіційна статистика виглядає скромніше: близько 600 га насаджень та невеликий валовий збір. Водночас незалежні дослідження свідчать про 25-30 % чорниці високорослої у структурі насаджень професійних ягідників. При цьому 45% відповідних насаджень припадають на Житомирщину, решта — це Волинська, Вінницька, Івано-Франківська області.

Найбільш поширеними сортами у нашій кліматичній зоні є Дюк, Елліот, Блюголд та Аврора. З 2014 року лохина з маловідомої нішевої культури перетворилася на одну з провідних. Сьогодні Україна входить у ТОП-5 виробників лохини в Європі; лохина має найбільші темпи зростання попиту серед інших плодово-ягідних культур. Тож українська лохина має експортні перспективи. Водночас експерт передрікає просідання ціни на лохину протягом 2-3 років на 10-15 %. А з урахуванням невисокої купівельної спроможності українського населення на внутрішньому ринку попит суттєво відставатиме від пропозиції.

Як би там не склалося з коливаннями цінового діапазону найближчим часом, а завдяки лохині вже сьогодні на селі створюється сучасне виробництво, люди з інших бізнесів починають опікуватися сільським господарством, розвивається місцева громада, формуються робочі місця. Адже наша країна має природні умови, які дозволяють вирощеній у її межах лохині вдало конкурувати з ягідними здобутками решти країн світу. Додайте до цього географічне положення, яке забезпечує зручну логістику та прагнення українських аграріїв до успіху, на чому окремо наголосила директор ТОВ «Брусвяна» Ліліана Дмітрієва, й ви отримаєте рецепт успіху у ягідництві. Особливо це актуально для Житомирщини, яка обіцяє стати вітчизняним лідером з вирощування лохини та має всі шанси бути площадкою для об’єднання вітчизняних виробників чорниці високорослої.

Покупець, що купує очами

Але не будемо забігати наперед. Як сказав представник Міністерства сільського господарства Німеччини Андре Пілінг: розвиток потребує часу.

«Якщо ви хочете експортувати свою продукцію, її треба пристосувати до вимог, що існують на відповідному ринку», — порадив експерт.

Розповідаючи, як треба постачати продукцію у європейські країни, він також обмовився про запит, що надійшов від німецького імпортера, щодо імпорту 30 т української чорниці та про потенціал кооперації між Україною та Німеччиною, що передбачає постійний розвиток, адже експорт української аграрної продукції виріс до 42 %. Тобто йдеться про приріст на 37%  порівняно з 2014 роком, а це, погодьтеся, вражає.

Позитивну динаміку українського експорту відмітила також керівник проектів «УкрАгроКонсалт» Ольга Мозгова. При цьому основним напрямом збуту експерт назвала країни Європейського Союзу. Водночас зростають наші поставки ягід у Канаду, а решта експортерів світу наразі придивляються до Мексики як до ринку збуту ягідної продукції. В останні роки там, як і скрізь, пожвавився попит не лише на лохину, але й на суницю з ожиною. З ожиною Україна опинилася у тренді, чого не скажеш про смородину й малину, які залишаються найпопулярнішими позиціями (після лохини) серед вітчизняних експортерів. Переважно йдеться про заморожену ягоду, однак лохину й малину експортують й свіжими. Так само український виробник експортує звичайну свіжу чорницю, але показник такого експорту нині низький. Справа в тім, що з 18 країн-покупців, завдяки яким Україна увійшла у ТОП-5 з експорту малини та лохини в Європу, найвдячнішим нашим покупцем лишається Польща. У зв’язку із цим експерт порадила українським експортерам не жаліти зусиль та фантазії, коли йдеться про упаковку та звертати увагу на розвиток світових трендів у цьому напрямі, адже не всі купують ягоди в звичайній упаковці, декому подавай снековий продукт у пакетику чи стаканчику тощо.

«Купівля продукту з доданою вартістю сприяє повнішому задоволенню споживача, а от якість продукту вже підвищує довіру до бренду, — зауважила О. Мозгова. — Ящики по десять кілограмів перетинають кордон, після чого ягода змінює своє громадянство. Кінцевий споживач не знатиме, звідки ця ягода».

З метою ознайомлення з передовим вітчизняним досвідом вирощування чорниці високорослої у другий день форуму відбулося відвідування ТОВ «Агрофірма «Весна-2011», ТОВ «Вайсбері» (сертифікат Global GAP) і ТОВ «ВЛТ Флора» (сертифікат Organic Standard), екскурсія по розпліднику «Брусвяна» та участь у Ягідному фестивалі, де учасники отримали багато практичного досвіду, поспілкувалися із чорничниками-практиками та мали можливість продегустувати ягоди великого спектру сортів лохини, які культивуються в Україні.

Тож для підтримки іміджу свого бренду та іміджу України як країни-виробника експортну ягоду потрібно відправляти за кордон (та й для внутрішнього споживача) гарно запакованою, окремо вивчати специфічні вподобання на ринку збуту, перш ніж вибрати свій ринок, зважати на популяризацію торгівлі онлайн та якомога вигідніше використовувати пріоритетне логістичне положення, яке Україна має завдяки своїй географії. Пам’ятайте: покупець купує очима, й лише після цього формується його лояльність до вашої продукції. Успіхів вам у ягідництві, шановні читачі!

Profihort
Profihort
ADMINISTRATOR
PROFILE

Радимо також прочитати

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *

Cancel reply

Останні новини

Найбільш коментарів