Нідерландська компанія Hardt Hyperloop передбачає появу мережі, яка забезпечуватиме транспортування вантажів і пасажирів з пункту А в пункт Б на високій швидкості, екологічно та без викидів. Для прикладу, із Амстердама до Барендрехта товар можна буде доставити за 30 хвилин.

«У нас є мрія, щоб до 2050 року в Європі була мережа гіперлуп (англ – «hyperloop»), – говорить Стен де Калуве, керівник проекту Hardt Hyperloop. – Як це було зроблено в минулому – залізничну мережу було збудовано за десять чи близько того років». Голландська компанія Hardt Hyperloop передбачає мережу, яка забезпечуватиме транспортування вантажів і пасажирів з пункту А в пункт Б на високій швидкості, екологічно та без шкідливих викидів.

Це як свого роду трубчаста пошта в абсолютно новій системі трубок низького тиску. Щоб здійснити цю мрію, Hardt Hyperloop ініціював програму Hyperloop Development Program, державно-приватне партнерство, присвячене розробці гіперлуп. Такий розвиток подій може відігравати важливу роль у зміні клімату, забезпечуючи економічне зростання. Для цього Hardt Hyperloop співпрацює з такими компаніями, як BAM, Schiphol, EIT InnoEnergy, IHC, Koolen Industries, Dutch Railways і Tata Steel.

До реальної реалізації мережі гіперлуп ще далеко, але конкретні кроки вже зроблено. Наприклад, проведено техніко-економічне обґрунтування, яке показує, що така система може бути економічно вигідною. Крім того, Європейська комісія надала проекту грант у розмірі 15 мільйонів євро, і цього року в Гронінгені розпочнеться будівництво першого в Європі центру Hardt Hyperloop.

Що таке гіперлуп?

Гіперлуп – це новий вид швидкісного, великого пасажирського або вантажного транспорту. Ця мережа могла б з’єднувати міста, країни і навіть континенти. Це дозволить скоротити час у дорозі, безпечно та стабільно. Технічно кажучи, гіперпуп — це система, в якій автомобілі використовують технологію магнітного зависання та двигун для пересування по трубах, підведених до низького тиску повітря. Це дозволяє здійснювати транспортування з низьким споживанням енергії та без викидів.

Логістичні проблеми

Стен визнає, що існують складнощі із вирішення логістичних проблем, таких як доступність водіїв, затори та недостатня надійність доставки. «Нинішня транспортна інфраструктура потребує значних інвестицій для надійного, стійкого транспортування. Якщо ми нічого не зробимо, ці інвестиції підуть на такі види, як повітряний, автомобільний та залізничний транспорт. Але існуючі нині види перевезень також мають свої проблеми. Ми бачимо тут місце для іншого виду транспорту, який забезпечить стійке транспортування».

«Гіперлуп швидкий, стійкий і без викидів, що робить його гарною інвестицією. Вартість близько 5 мільйонів євро за кілометр за одну трубку в безпроблемному середовищі може конкурувати з іншими видами транспорту».

Стен каже, що це надійна автономна система, що дозволяє точно планувати подальший транспорт, і має перевагу низьких експлуатаційних витрат.

«Даний тип транспорту вимагає дуже мало праці, і немає тертя між транспортним засобом і трубою через систему магнітної підвіски. Отже, очікується, що витрати на технічне обслуговування будуть дуже конкурентоспроможними в порівнянні з іншими видами транспорту. Це суттєво, якщо врахувати, скільки коштує обслуговування автомагістралей». Також систему гіперпетлі можна побудувати на невеликій території і навіть під землею, де це необхідно. «Крім того, гіперлуп безшумний і не містить твердих частинок, тому це унікальний вид транспортування», – каже де Калуве.

Суть ідеї

Hardt Hyperloop вже деякий час зайнятий тим, думаючи як краще застосувати технологію гіперлуп. Використання його для пасажироперевезень є очевидним; це добра альтернатива польотам. Але пройде деякий час, перш ніж вся система буде готова почати перевезення пасажирів. Ми дослідили, де ще транспорт знаходиться під високим тиском часу, і виявили, що це працюватиме для товарів з коротким терміном придатності.

«Це такі речі, як електроніка та продукти електронної комерції, а також свіжі продукти, які мають швидко надходити до магазинів через обмежений термін зберігання. Hardt Hyperloop базується в Делфті (Нідерланди), а найбільший у Європі центр виробників та торговців свіжою продукцією знаходиться по сусідству з нами. Це прекрасна можливість для подальшого дослідження значення гіперплуп для цього (так званого) коридору А4», – пояснює Стен.

Що робить Hardt Hyperloop?

Hardt Hyperloop засновано в 2016 році. Його засновники були частиною команди, яка виграла міжнародний конкурс SpaceX Hyperloop Ілона Маска в 2017 році. Команда компанії зараз налічує 35 осіб з усього світу. Разом із багатьма іншими спеціалістами з компаній-партнерів, залучених до проекту, команда наполегливо працює над виведенням цієї нової транспортної системи на ринок. Вони повинні розглянути всі аспекти впровадження міжнародної мережі гіперлуп. У 2019 році Hardt Hyperloop розробив перший європейський випробувальний центр.

Амстердам-Роттердам-Барендрехт

Вони почали спілкуватися з виробниками, продавцями, транспортними компаніями, радами та владою. «Ми подивилися, що відбувається, які виклики в майбутньому і як гіперлуп може змінити ситуацію». Ці обговорення висували такі вимоги, як швидкість, надійність логістичної системи, а також гарантована температура та вологість.

«Ми розробили та випробували вантажну систему гіперлуп та прийшли до висновку, що є позитивний бізнес-довід не лише для вантажних перевезень в напрямку Амстердам-Роттердам-Барендрехт», – продовжує Стен. Запропонований маршрут буде відповідати якомога більшій частині існуючої інфраструктури. Це може включати пряме підключення до труби в місцях, куди транспортуються великі кількості фруктів та овочів, наприклад, у кооперативі.

Використання електроенергії

У майбутньому транспортні системи все ще потребуватимуть живлення, і в той час, коли стійкість стає все більш важливою, використання електроенергії є життєво важливим аспектом. «Такий тип потреби в енергії є важливим». У вантажному транспорті, де швидкість має основне значення, споживання електроенергії відіграє ще більшу роль, ніж у пасажирському, каже де Калуве. Він зазначає, що через низький тиск повітря в мережі гіперлуп, опору повітря практично немає.

Це, у свою чергу, означає, що вам потрібно відносно мало електроенергії для транспортування. «Наші моделі, здається, показують, що на тонну вантажу потрібно стільки ж енергії, але на удвічі більшій швидкості, ніж у електровантажівки». Поточна мета – досягти швидкості до 400 км/год на маршруті Cargo Hyperloop Holland. «Це означало б, що від Амстердама до Барендрехта потрібно менше 30 хвилин», – каже Стен. «Регіональна петля може з’єднатися з міжнародним маршрутом, де можна розвинути ще більшу швидкість».

Відкрита модальність

Hardt Hyperloop вважає важливим для (міжнародного) розвитку системи гіперлуп відкриту модальність, яку може використовувати кожен. Тому вони звернулися до всіх гравців ринку, окрім тих, хто працює в технічному кутку. Усі ці компанії поки що не беруть участь у проекті. «Цей проект залежить від громадського керівництва, щоб просувати окремі маршрути вперед».

Отже, Hardt Hyperloop дивиться не тільки на Нідерланди. «Ми активні в Європі та за її межами, розглядаючи потенційні маршрути та державні організації, які можуть бути зацікавлені та захочуть розвивати їх разом з нами».

Стен усвідомлює, що з’єднання країн чи континентів – це довгострокове зусилля. Тим не менш, він вважає, що вже в цьому десятилітті з’явиться можливість побудувати маршрут або, принаймні, першу частину великого маршруту.

«Я дуже оптимістично налаштований щодо того, наскільки активною була участь у дослідженні. І скільки ентузіазму було з його результатами. І всі дуже бажають рухатися вперед. Це дослідження показало, що гіперлуп здається можливим і може вирішити проблеми з транспортною інфраструктурою. Якщо ми зможемо перемістити багато вантажів у закриту систему, як-от гіперлуп, то виграє весь регіон», – підсумовує Стен.

Stan de Caluwe

stan@hardt.global

Hardt Hyperloop

www.hardt.global

Джерело: https://www.freshplaza.com