Чилійські вчені розробили біопапір на основі морських водоростей, що мінімалізує псування фруктів під час експорту
Згідно з даними Офісу сільськогосподарських досліджень Чилі (Office of Agricultural Studies and Policies of Chile, Odepa), щороку країна експортує у свіжому вигляді 2,6 млн. т фруктів, тобто майже 52% від валового обсягу виробництва (5 млн. т). Цей експорт приносить майже 4 млрд. доларів (тобто 2,7 млрд. чилійських песо) надходжень. Однак, 3–5 % експортованих свіжих фруктів не доїжджають до місця призначення, через ураження фітопатогенними мікробами, що призводить до її втрати.
Група вчених з Консепсйонського університету (University of Concepcion) розробила інноваційну технологію, засновану на поєднанні деревини та водоростей, щоб вирішити цю складну (і дорогу) проблему.
Розуміння процесів післязбиральної доробки
Проблема харчових відходів стосується не лише фруктів. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), щороку у світі втрачається майже 1,3 млрд. т продовольства.
Щоб запобігти втратам під час експорту, фруктовий сектор повинен дотримуватися чітких вимог післязбиральної доробки, особливо під час доставки продукції у інші країни, тобто все, що стосується правильного зберігання та транспортування товару.
Нині експортери використовують різні матеріали, такі як гофрований папір, щоб протидіяти шкодочинному впливу на продукцію під час транспортування. Команда Лабораторії Гібмар Центру біотехнологій та фармацевтичний факультет Консепсйонського університету (Gibmar Laboratory team of the Center for Biotechnology and Faculty of Pharmacy of the University of Concepcion) розробили прототип біопаперу, який дозволить краще зберегти фрукти, що експортують із Чилі.
Водорості+сосна?
«Мета цього проекту — валідація та виробництво біологічно активного паперу на основі сосни променистої (Pinus radiata) та біологічно активних екстрактів морських водоростей, що дозволить зменшити втрати плодів, спричинені окисленням та гниттям, внаслідок дії мікроорганізмів у післязбиральний період», зазначив доктор Крістіан Агурто (Dr. Cristian Agurto) з лабораторії Гібмара.
Університет Консепсйон, вже продемонстрував і запатентував здатність паперу із водоростей, зменшити псування та гниття плодів.
Розробка даного біопаперу була підтримана Національною комісією з науково-технічних досліджень (Conicyt) та програмою Фонду науково-технічного розвитку (Fondef).
На щастя, в країні є достатня кількість сировини для виробництва такого біопаперу. Чилі має два мільйони гектарів плантацій сосни променистої і видобуває майже 360 тис. т екстракту біологічно активних морських водоростей на рік.
Leave a Comment
Your email address will not be published. Required fields are marked with *