Італійський плодоовочевий сектор оцінює збитки завдані коричневим мармуровим клопом у 250 млн. євро
Коричневий мармуровий клоп (Halyomorpha halys) — це комаха родом з Азії, яку вперше було ідентифіковано у країнах Європи ще з 2004 року, а неконтрольоване розповсюдження цього шкідника становить дуже серйозну загрозу для врожаю.
В Іспанії клопа виявили вперше у 2016 році лише у Каталонії, нині ситуація ще знаходиться на ранніх стадіях поширення; проте адміністрація Каталонії вже підняла тривогу та розробила різні ініціативи, щоб стримати її під контролем.
Навесні комаха виходить із фази сплячки і починає розмножуватися. Цей вид є поліфагом із чудово розвиненою гнучкістю, що стосується харчування. Якщо його зростання не припиниться, популяція клопа може охопити сільськогосподарські райони з руйнівними наслідками. У США йому знадобилося 14 років, щоб стати одним із найшкодочинніших видів у нинішній історії, в результаті діяльності якого сектор садівництва поніс збитки у розмірі 37 мільйонів доларів.
Італія була першою в Європі країною, яка зазнала шкодочинних наслідків агресивності даного шкідника. Менш ніж за 10 років з моменту появи, комаха завдала летального удару італійській фруктовій промисловості, спричинивши втрати врожаю виробникам яблук, груш, ківі, персиків, абрикосів, черешень, горіхів волоських і навіть кукурудзи та сої до 100%. Наразі у 2019 році, вартість збитків була оцінена у 250 мільйонів євро.
Оскільки це інтродукований вид, то у нього немає природних ворогів, які можуть контролювати його кількість, а отже, ефективні лише фітосанітарні методи захисту. Тести, проведені у США, показали, що органофосфати, піретроїди та неонікотиноїди є найефективнішими речовинами; однак, дозволи на їх використання ставлять під сумнів у Європі.
Враховуючи таку ситуацію, агроплатформа «Нертус» (Nerthus) стверджує, що європейська політика стає все більше обмежувальною щодо використання хімічних препаратів, і це ставить європейських виробників у вразливе становище у боротьбі зі шкідниками.
Нещодавнє рішення про обмеження використання неонікотиноїдів і можлива заборона найновішого на ринку органофосфору, такого як хлорпірифос-метил (methyl chlorpyrifos), свідчать про те, що країни-члени ЄС застосовують необґрунтовані обмеження, вживаючи захисні заходи проти підозр на серйозні ризики для здоров’я чи довкілля без остаточних наукових доказів.
Регламент передбачав підтримку розробки альтернативних фітосанітарних рішень, але ці продукти не надходять. Без альтернатив і з обмежувальною політикою, європейські виробники можуть зіткнутися з серйозними наслідками, вважає «Нертус». Перший — це зменшення прибутковості, а другий — зростання ризику розвитку стійкості до інсектицидів, враховуючи зменшення кількості дозволених препаратів.
Leave a Comment
Your email address will not be published. Required fields are marked with *