Відео з конференції, що презентує результати 18-річних досліджень італійських фахівців щодо високощільного вирощування черешні
Конференція, присвячена культурі черешні на яблучній виставці «Інтерпома» (Interpoma), видавалася несерйозною; проте, це був великий успіх для організаторів, оскільки зала була вщент заповнена людьми. Проте через брак місця в приміщенні значна кількість фахівців та фермерів не змогли відвідати конференцію. Це доводить, що тему інтенсивного черешневого саду вважають дуже важливою і розглядають як перспективну. Сальві Віваї (Salvi Vivai) організував подію, щоб підсумувати їхні досягнення, отримані у червні минулого року.
Натисніть, щоб переглянути повний відеозапис конференції
Флавіо Лупато (Flavio Lupato), менеджер з продажу Сальві Віваї, зазначив: «Після 18 років експериментів ми хотіли представити технічні та, зокрема, економічні показники системи суперінтенсивного черешневого саду з високою щільністю дерев. Завдяки дослідженням, проведеним у різних місцях Італії професором Рино Ґелфі (Rino Ghelfi), з Болонського університету (University of Bologna), а також Пітером Хільсендженом (Peter Hilsendegen), консультантом у сервісному центрі Рейнпфальц (Reinpfalz) (у Німеччині), можна стверджувати, що високощільна система вирощування черешні є проектом, який через кілька років може дати цікаві результати виробникам».
Спікери на конференції 16 листопада 2018 року на виставці Interpoma
Директор Сальві Віваї Сільвія Салві (Silvia Salvi) у своїй доповіді заявила: «У 2016 році в усьому світі було вироблено 2,3 млн тонн черешні, а 70 % цієї продукції виробляють у 10 країнах. Італія є другою країною в Європі з виробництва плодів цієї культури. Зважаючи на це, Сальві Віваї вважає виробництво черешні стратегічним сектором та інвестувало у дослідження й інновації, намагаючись вирощувати рослини з дуже високою щільністю. Увага до вимог кінцевого споживача дала точні дані і для розробки нових сортів, які є ще солодшими, з більшим розміром і темнішим забарвленням плодів».
Інтерпома, 16 листопада 2018 року, заповнена зала, де Сальві Віваї організували конференцію, присвячену суперінтенсивному черешневому саду
Менеджер: «Насправді поворотний момент відбувся взимку 1999/2000 рр. із введенням підщепи Gisela 5, що дозволило збільшити кількість рослин на гектарі з 1900 рослин/га заввишки 3,5–4 м, до 5000–6000 рослин/га заввишки 2–2,5 метри, завдяки новій системі «без драбинного черешневого саду», розробленого Сальві Віваї понад 10 років тому».
Перевага цієї системи полягає у тому, що є можливість виконувати всі необхідні садові операції на рівні ґрунту без використання драбин, що забезпечує зниження витрат та більшу безпеку у роботі. Іншим елементом є продуктивність рослин. Дійсно, починаючи з другого року після садіння, вони можуть дати до 500 г плодів, а на четвертий рік врожай сягає 2–2,5 кг із дерева.
Плодоношення починається вже з другого року
Розмір плоду є ще одним визначальним чинником цієї системи: завдяки співпраці з університетами та важливими дослідницькими центрами, створено сорти, які продукують черешню діаметром більше 28 мм, що нині є надзвичайно актуальним.
І, нарешті, щоб забезпечити всі ці результати, ми використовуємо нову мультифункціональну захисну сітку кіп ін тач (keep in touch), яка захищає плоди від таких комах, як дрозофіла та клопи. Водночас накриття двома шарами сітки також запобігає потенційним пошкодженням дощем, заморозками та градом. Крім того, ці сітки також забезпечують кращу ефективність хімічних обробітків, тим самим зменшуючи вплив на навколишнє середовище.
Інвестиції повертаються через 6 років для суперінтенсивних черешневих садів;для середньощільних — через 8, а через11 — для традиційних
«У випадку значних виробничих витрат, є можливість отримати прибуток вже з другого року після садіння рослин в сад. — Як сказав професор Гелфі, порівнюючи аналіз трьох систем, традиційної, інтенсивної та високоінтенсивної, — очевидно, що за традиційної системи повернення інвестицій відбувається через одинадцять років, середньощільний черешневий сад дозволяє це зробити за вісім років, а дуже високощільний, якщо всі техніко-агрономічні вимоги дотримуються, всього лише за шість років. Цей аспект надзвичайно цікавий з урахуванням всіх глобальних змін, що швидко і постійно відбуваються».
Leave a Comment
Your email address will not be published. Required fields are marked with *