Стійка посуха у Північній Європі суттєво вплинула на постачання картоплі та ціну на неї по всьому континенту
Картопляний сезон 2018 в Європі увійде в історію, як найбільш спекотний та посушливий за останні роки. Червень та липень були особливо посушливими: а в першому місяці літа випала лише чверть середньостатистичної кількості опадів, а в другому – лише половина. Відмічалася велика кількість днів із температурою вище 30 °С, через що рослини картоплі змушені були припиняти свій ріст. Як наслідок, це призвело до значного зниження врожаю бульб і деякі фермери відмічали врожайність всього до рівня 20 т/га. Площі під культурою в основних п’яти країнах-виробниках картоплі в ЄС, за даними Word Potato Markets, збільшилися лише на 0,8%, і загальна картина свідчить про те, що валовий збір суттєво знизиться через посуху у поточному сезоні. Ferdi Buffen, власник німецької компанії Wauthen, очікує недобір врожаю обсягом 6-7 млн т у цих п’яти країнах, що залишить у дефіциті багатьох баєрів.
Такий гострий недобір врожаю вже спричинив різке зростання цін на картоплю. Сезон на картоплю для переробки у Північній Європі розпочався із ціни 250 €/т, незважаючи на те, що нові постачальники зайшли на цей ринок. Ф’ючерсні ціни на наступний квітень протягом останніх двох місяців вже злетіли до 300 €/т. Поточний сезон для картоплі сильно відрізнятиметься від попереднього, коли відмічалося перевиробництво картоплі в деяких країнах і ціни у деяких випадках інколи знижувалися навіть до 10 €/т.
«Цьогорічне подорожчання картоплі неминуче призведе до зростання продуктів, виготовлених з неї. Зростання на продукти, виготовлені з картоплі, не буде рівнозначним на зростання цін на звичайну картоплю. Причиною їх збільшення є зростання експортних цін на картоплю фрі. Останнім часом експортні ціни на картоплю фрі в Європі дещо знизилися, приблизно на 4,0% за останній рік, що відмічалося до червня поточного року та було зумовлено зниженням цін на сировинну картоплю. Це контрастує з підвищенням ціни на неї також на 4% за період із червня 2016 по червень 2017 років, що слідувало за зростанням цін майже вдвічі після малого врожаю у 2016 році.
Зміна в глобальній конкуренції
Конкурентоспроможність європейської картоплі фрі дала можливість експортувати її рекордні обсяги, і в 2018 маркетинговому році вдалося експортувати 1 669 млн т загалом із 28 країн-членів ЄС, що на 16% становило більше, ніж за попередній рік. Домінуючими експортерами були Бельгія, Голландія, Франція і Німеччина. Очікуване зростання цін на європейську-картоплю фрі через посуху та неврожай може вплинути на цінову конкуренцію з північноамериканським продуктом, що зробить європейських виробників менш конкурентними.
Тенденція до цього вже відмічається: цінова надбавка за виготовлений продукт у США знизилася із попередніх 303 $/т до 236 $/т станом на червень 2017 року. Надбавка на канадський продукт порівняно з європейським зменшилася із 123 доларів США у 2017 році, до 94 доларів США у поточному році.
Довгострокова стабільність піддається сумніву
Посуха в Європі спонукала індустрію картоплі вирішувати деякі фундаментальні завдання стосовно її стійкості та стабільності. Виробники, які вирощують картоплю із застосуванням зрошення, були захищені від нестачі дощів, їм вдалося виростити високі врожаї якісної продукції. Ті, хто вирощує без зрошення, спромоглися лише ледь вийти на урожайність 20 т/га, і більшість бульб розпочали повторний ріст, що значно знизило товарність отриманого врожаю, що було спричинено кількома зливами після тривалого посушливого періоду. Тому картопляна індустрія проситиме уряд допомогти профінансувати встановлення систем зрошення.
Посуха також порушила питання стосовно європейської системи контрактів. Виробники у 2016/2017 році мали контракти і були захищені від надто низьких цін, але пропустили отримання надбавки через обмеження продавати свою продукцію за ринковими цінами. Деякі навіть були змушені купувати додаткові обсяги за вищою ціною, щоб виконати взяті на себе зобов’язання. Система, яка давала можливість мати стабільні поставки і зменшити коливання цін на вільному ринку, дозволяла виробникам інвестувати у розвиток, а переробники мали можливість працювати більш впевнено, але дотримуватися подібної системи відносної стабільності у майбутньому стає дедалі важче.
Leave a Comment
Your email address will not be published. Required fields are marked with *