fbpx
728 x 90

Ольга Дигун: послуги Prime Lab Tech допомагають виробництву безпечної плодоовочевої продукції

Ольга Дигун: послуги Prime Lab Tech допомагають виробництву безпечної плодоовочевої продукції

Про контроль виробництва безпечної для людського харчування плодоовочевої та ягідної продукції за міжнародними стандартами

З позиції пересічного споживача, купуючи фрукти, ягоди та овочі у супермаркеті, не говорячи за продовольчі стихійні ринки, завжди ставиш під сумнів їхню якість щодо наявності у них шкідливих речовин, які перевищують допустимі рівні та можуть спричинити шкідливу дію на людський організм.

Іншою актуальною проблемою є залишок пестицидів в ґрунті, який може шкідливо вплинути на культуру, яку планується висаджувати в ньому, або навіть виявитися у надмірних дозах у самій продукції після збору. Взяти хоча б для прикладу сумнозвісний інсектицид ДДТ, який раніше повсюдно використовували в агровиробництві та який має тривалий період розпаду. Виростивши овочі чи ягоди на ділянці, де його раніше застосовували, ми ризикуємо, що у продукції той давно заборонений пестицид може міститися у великих дозах, і ми, навіть не підозрюючи, використовуватимемо їх самі та реалізовуватимемо для споживання іншим. А стосовно засобів захисту рослин, які «генерують» та реалізовують повсюдно за менш конкурентною ціною, аніж оригінальні, є підозри, що вони здатні швидко виводитися з рослини, оскільки можуть там акумулюватися і нести загрозу людині.

І навіть використовуючи оригінальні препарати, не всі виробники є добросовісними щодо дотримання мінімальних строків очікування після обробітку і до збору, тому контроль вмісту залишків небезпечних хімічних речовин у ґрунті та в продукції є особливо актуальним.

Особисто, як споживач, маю великі сумніви, що уся плодоовочева та ягідна продукція, яку реалізовують в мережах вітчизняних супермаркетів, перед потраплянням на полицю для реалізації, проходить належний контроль.

Ми задалися питанням, чи є в Україні сучасні лабораторії, сертифіковані за міжнародними стандартами і які спроможні проводити дослідження зразків ґрунту на вміст особливо небезпечних пестицидів, а також продукції  для контролю залишкової кількості небезпечних для людського організму хімічних елементів.

Ми звернулися до Ольги Дигун, спеціаліста агрохімічної лабораторії Prime Lab Tech (PLT), з проханням розповісти про роль та місце лабораторії у гарантуванні виробництва безпечної плодоовочевої продукції та послуги лабораторії, які можуть бути допоміжними у ланцюгу виробництва безпечних для людського споживання продуктів.

– Лабораторія від самого початку проекту, починаючи з 2014 року, була задумана з метою підвищення рівня освіти власників та агрономів аграрних господарств щодо дослідження ґрунтів та рослинної діагностики. Протягом 1,5 років, поки йшло будівництво, ми вивчали попит на подібні послуги, проводили тематичні семінари й презентації з аграріями, набирали статистичні дані про ґрунти, сільгоспвиробників тощо. Ця робота була надзвичайно цікавою й корисною, адже на полі можна дізнатися про землю з її потребами набагато більше, ніж у кабінеті.

З липня 2015 року залучення гранту USAID за програмою Feed the Future дозволило PLT запустити в експлуатацію основне обладнання та будівлю в Київській області (Бориспільський район) та залучити до роботи висококваліфікований персонал.

А вже з весни 2017 року ми запропонували повний спектр послуг, а саме:

  • відбір зразків ґрунту та рослин;
  • агрохімічне обстеження ґрунту та рослинна діагностика;
  • картограми та рекомендації з внесення добрив. 

З листопада 2017 PLT пропонує додаткові послуги:

  • агрохімічний аналіз добрив;
  • хімічний аналіз води;
  • аналіз насіння на якісні показники. 

З січня 2018 року залучення гранту Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (ARDS) надало PLT можливість створення незалежної лабораторії для визначення залишків пестицидів у продуктах харчування, фруктах, ягодах, овочах, зерні, ґрунті, воді тощо.

З серпня 2018 року PLT пропонує нову послугу «Аналіз на залишки пестицидів» (за методикою рідинної хроматографії) на комерційній основі. Моніторинг пестицидів передбачає систему спостережень, оцінювання і прогноз рівнів забруднення пестицидами а також подальшу розробку заходів із оздоровлення природного середовища.

Для вирішення завдань моніторингу застосовують процедуру визначення вмісту залишків пестицидів в контрольованих об’єктах і середовищах. У деяких випадках альтернативою такому визначенню є встановлення ступеня впливу токсичних компонентів на якусь тест-систему. Іншими словами, в процесі контролю визначають кількість або масу токсикантів (у вигляді концентрації), або прояв їх біоактивності. Для визначення першого показника використовують, зазвичай, фізико-хімічні методи, другого — біологічні.

Визначення вмісту залишкових кількостей пестицидів є складним аналітичним завданням, яке посилюється низьким рівнем вмісту токсикантів і їх складною взаємодією з матрицею об’єктів.

Більш того, оскільки сьогодні засоби захисту рослин, які виготовляють, можуть належати до різних класів хімічних сполук, то вирішення завдання контролю їх вмісту в об’єктах природного походження потребує комплексного підходу. Саме тому з фізико-хімічної позиції не існує якогось універсального методу визначення всіх типів хімічних сполук одним приладом.

Для масового контролю пестицидів найбільш широко з фізико-хімічних методів використовують хроматографічні. Зокрема, поширення набули методи газової та рідинної хроматографії з масспектрометричним детектуванням. Для визначення залишків пестицидів тут використовують традиційні прийоми пробопідготовки та ідентифікації речовин. Приміром, сьогодні газовий хроматограф з масселективним детектором — це класика визначення засобів захисту рослин. Однак за допомогою цього методу можна визначити лише обмежене коло сполук, які можуть бути переведені в газову фазу без руйнування хімічної структури молекул речовин, які визначають. Значно ширший перелік речовин (зокрема ті, які фізично неможливо перевести в газову фазу) визначає рідинний хроматограф з триквадрупольним масспектрометричним детектором. Він більш чутливий, оскільки  дозволяє майже повністю виключити ефект матриці зразків, що дає змогу скоротити процедуру пробопідготовки і зменшити собівартість аналізу. Саме тому більшість комерційних лабораторій, які досліджують засоби захисту, використовують метод рідинної хроматографії, визначаючи до 700–900 сполук в одному зразку.

Рідинний хроматограф для проведення якісних аналізів використовує і агрохімічна лабораторія PLT. Фахівці проводять як якісний, так і кількісний аналізи. Якісний, у свою чергу, передбачає ідентифікацію діючої речовини пестициду за хімічною формулою (виявлено/не виявлено). А вже його вміст визначають за допомогою кількісного аналізу.

Сьогодні PLT має всі можливості, щоб виконувати аналіз на всі діючі речовини хімічних препаратів, що їх застосовують у рослинництві, відповідно до переліку країн Євросоюзу. Рідинний хроматограф дає змогу отримати достовірний результат на залишки заборонених у ЄС пестицидів або пестицидів, які дозволені лише у незначній кількості, на кожен тип продукції. До того ж нині Prime Lab Tech проходить міжнародну акредитацію на систему якості ISO 17025, та у майбутньому візьме участь у міжнародних лабораторних порівняннях з лабораторіями, які мають схоже обладнання та використовують схожі методики. А отже, планується, що вже до кінця цього року її висновки прийматимуть міжнародні компанії.

Хочу наголосити, що до повноцінного виходу України на міжнародний ринок мають готуватися не лише лабораторії, а й самі аграрії. Адже без сертифіката якості вони не зможуть експортувати вирощену сільськогосподарську продукцію у країни ЄС, де діє дуже жорстке законодавство щодо захисту прав споживачів. Не зможе перетнути кордон і товар із надлишком пестицидів.

У травні цього року наша делегація за допомогою Проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» (ARDS) мала нагоду відвідати найкращі лабораторії Німеччини та Голландії та перейняти їхній передовий досвід. Ми на власні очі могли побачити, як взаємодіють лабораторії та приватний бізнес, а також дізнатися, яку роль у цій схемі відведено державі. Головний меседж, який ми отримали, — в Європі абсолютно прозорий продуктовий ланцюжок від вирощування до реалізації продукції, і провідну роль у цьому ланцюжку відведено саме лабораторіям. Спочатку беруть проби ґрунту й аналізують його склад, досліджують насіння, воду, купують тільки оригінальні ЗЗР, які зареєстровано саме на певній с.-г. культурі. Відповідальність за якість зібраного врожаю несе ніхто інший, як фермер. Його контролює держава, тому вирощену продукцію досліджують у державних лабораторіях. Але для її збуту в торгові мережі цього недостатньо: продукція має відповідати вимогам міжнародних систем якості Global G.A.P., IFC тощоякі є жорсткішими за державні. Тому дуже часто її паралельно перевіряють інспектори згаданих систем.

Ланцюжок продовжується. На переробних підприємствах існують окремі відділи контролю якості. Усі виробництва сертифіковано, тому будь-яку партію продукції можуть у який завгодно момент перевірити незалежні експерти. Переробник передає всі сертифікати в торгові мережі та несе повну відповідальність за якість. На цьому етапі готову продукцію також перевіряють лабораторії, зокрема й на залишки пестицидів. Це можуть бути як власні лабораторії торгових мереж, так і акредитовані міжнародні лабораторії. Такий прозорий ланцюжок дає змогу легко виявити, на якому етапі виробництва та реалізації міг статися збій, наприклад, коли в підсумку отруївся споживач. 

Хочу підкреслити, що європейські агровиробники зацікавлені в якості своєї продукції, саме тому ціни на продукти в Європі вищі, ніж у нас. Кошти інвестують у якість. Зокрема, великих інвестицій потребує впровадження міжнародних систем якості  Global G.A.P. чи IFC.

В Україні триває період позитивних змін у цьому напрямі. У нас не передбачено обов’язкову сертифікацію відповідно до закону, але вже є агрокомпанії, сертифіковані за міжнародними системами Global G.A.P. чи НАССР. До того ж триває процес гармонізації українського та європейського законодавства. Але проблема в тому, що вимоги до контролю якості продукції в Україні поки що мають рекомендований характер. Інша справа, якщо агровиробник збирається експортувати свою продукцію в країни Євросоюзу. Тут без сертифіката Global G.A.P. чи НАССР вже не обійтися. Товар просто не перетне кордон. Його невід’ємна частина — лабораторний висновок про вміст залишків пестицидів (перелік містить велику кількість діючих речовин). Вже траплялися випадки, коли аналізи робили недобросовісно або лабораторія не мала необхідного обладнання. Як результат усе завершувалося розірванням контактів. До українських агровиробників нині дуже обережно ставляться, вимагають виконання обов’язкових вимог щодо сертифікації. Тому висновок може бути лише один — потрібно звертатися до акредитованих лабораторій, які мають достатній кадровий потенціал та працюють на сучасному обладнанні.

Profihort
Profihort
ADMINISTRATOR
PROFILE

Радимо також прочитати

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *

Cancel reply

Останні новини

Найбільш коментарів