fbpx
728 x 90

Не туманні яблуневі перспективи Туманного Альбіону

Не туманні яблуневі перспективи Туманного Альбіону

Оскільки поляки Україну минулого сезону назвали «яблучним драконом», ми рухаємося в потрібному напрямку, і досить швидко

Ми продовжуємо дискусію щодо можливостей безперешкодного експорту української продукції за кордон. Цього разу у полі нашого зору — яблуко, зокрема органічне, про перспективу просування якого на ринках Британії та країн Скандинавії у черговому інтерв’ю нашому проекту розповів консультант з експорту компанії Vinagrette LLC Максим Кулик.

– Останнім часом експорт українських яблук розширився зокрема на такі країни, як Велика Британія та Швеція. Про які обсяги експорту українського яблука наразі йдеться?

– Ці ринки дуже специфічні, і у них є свої особливості. На Швецію, наприклад, потрібно більше яблука Голден, з червоною «засмагою», його частка в загальному обсязі становить близько 40%. «Паровозом» вантажать інші позиції. А виростити такий Голден здатні не всі виробники в Україні. Також не забувайте, що цей рік урожайний, і ми відчуватимемо тиск і конкуренцію як місцевих фермерів Швеції, так і італійських, і польських.

У Британії ж навпаки, Голден займає в асортименті не більше 5-8%, а основою його є Гала Рояль, з глибоким червоним забарвленням, з високим бріксом і дрібного розміру. Останнім часом Галу в Україні активно культивують, і з цим,  скоріш за все, не має бути проблем, хоча і тут траплятимуться підводні камені у вигляді недостатнього рівня сортування, неправильного зберігання або невідповідності тари та упаковки …

Тому про обсяги говорити важко, все залежатиме від якості продукту, який виростять, підготують і відсортують фермери. Але на якісний товар збут буде завжди!

– Чи правда, що «мода» на клони Гали у найближчому майбутньому мине?

– Гала — це поки ще 10-12% світових продажів … «Мода» дійсно відходить, але, щоб повністю витіснити Галу з ринку, потрібен десяток років і схожий сорт з більш яскраво вираженими перевагами. Над цим працюють селекціонери. Подивимося, що вийде. Пінк Леді, Кріспі Пінк, Джаз, Кіку — це тренди, але і класику ніхто не відміняв.

– Наразі Велика Британія здійснює процедуру виходу зі складу ЄС. Чи ускладнило це експорт українських яблук у цьому напрямі?

– Це, навпаки, поки допомагає, оскільки погляди закупівельників звернулися на країни, які не входять в Європейську зону, з метою замінити в перспективі ринки закупівлі продовольчих товарів у разі зміни взаємин з ЄС після остаточного розриву.

Поки норми і правила торгівлі ідентичні правилам ЄС, але і після припинення їх дії, не думаю, що щось сильно ускладниться … Митницю ми проходимо і в ЄС (Польща), і в Британії, ми звикли так працювати і, впевнений, зможемо пристосуватися до нових правил, якщо такі будуть.

– Чи можливий експорт українського яблука у решту скандинавських країн? Чому саме Швеція виявилася першою, адже купівельна спроможність мешканців Норвегії,  наприклад,  є більшою за купівельну спроможність пересічного громадянина Швеції? До того ж ціни на продукти харчування у нафтовидобувних регіонах Норвегії набагато вищі.

– У минулому сезоні ми спробували поставляти і в Норвегію, досвід виявився вдалим. І в принципі, Норвегія дуже «просунута» щодо реалізації та маркетингу свіжої продукції. В країні практично не залишилося продавців у супермаркетах (все замінили сканери та сел-термінали), місцеві оптовики та фермери продають продукцію, викладаючи її на прилавки, та встановлюють платіжні термінали поруч, а культура споживання яблук досить висока, що говорить про те, що українське яблуко можна возити тільки преміум сегмента.

Швеція стала свого роду хабом для нас в країни Скандинавії, як оскільки  збудувати до неї логістику і зрозуміти менталітет цього регіону простіше.

– Існує думка,  що такі порівняно невеликі за площею країни, як Велика Британія та країни Скандинавії не є цікавими з позиції експорту українського яблука,  оскільки вони закупали й закупатимуть маленькі обсяги українського яблука винятково для асортименту. Як Ви це прокоментуєте?

– Абсолютно не згоден. У частці експорту цих країн ми займаємо небагато, оскільки самі не готові сьогодні займати більше. Ресурсна база, якість тари та упаковки, відсутність сильних брендів і маса інших чинників, над якими зараз працюють усі виробники, не дають поки «розправити плечі на повну». Але оскільки поляки нас (Україну — прим. ред.) минулого сезону назвали «яблучним драконом», ми рухаємося в потрібному напрямку, і досить швидко.

Якщо про нас не заговорять у всьому світі, то і продавати буде складно.— Максим Кулик, консультант з експорту компанії Vinagrette LLC

Навіть якщо врахувати, що країни ці невеликі (хоча населення Сполученого Королівства понад 65 млн осіб з рівнем доходу вище середнього), я не сказав би, що ці ринки — нецікаві.

Є великі ринки на кшталт Малайзії або Сінгапуру або тієї самої Африки, які значно більше за населенням, а в деяких випадках навіть успішніше за рівнем доходів, але там нас чекають серйозні випробування у вигляді довгої логістики (35-55 днів) і якості продукту, незнання менталітету і особливостей покупців … Отже, впевнений, що потрібно розправляти плечі в Європі та паралельно розвивати нові ринки.

– Водночас зазначені вище порівняно «невеликі» країни є високорозвиненими та дбають про якість життя, серед тамтешніх мешканців поширений здоровий спосіб життя,  а отже,  органічна продукція, виробництво якої не відрізняється обсягами, користуватиметься на відповідних ринках попитом. Чи можна говорити про популяризацію українського органічного яблука у цьому контексті? Чи може стати таке виробництво популярною нішею в Україні завдяки розширенню українського експорту?

– Будь-яку нішу в Україні можуть перетворити на збиткове виробництво, на жаль, — подивіться на малину та лохину. Потрібно спочатку шукати нішеві позиції, вивчати особливості основних ринків споживання, планувати збут, а тільки після цього братися за вирощування. Пропрацювавши більше трьох років з закупівельникми різних європейських країн, я жодного разу не чув, щоб вони знали про існування в Україні органічної продукції. Але в останні рік-півтора почався рух у цьому напрямі, і світ почав дізнаватися про Україну як виробника органік-яблук. Британія та Швеція — не найкомфортніші країни для просування органік-стандарту, адже навіть до звичайного товару вони ставлять досить високі вимоги за рівнем залишкових пестицидів, важких металів тощо. Більше шансів буде пробитися на прилавки магазинів Німеччини, тому що саме вони сьогодні є законодавцями «моди» на органік. «Маркетинг — наше все!!!» —  цей слоган має рухати органік-фермерами, оскільки, якщо про них не заговорять у всьому світі, то і продавати буде складно.

 

Profihort
Profihort
ADMINISTRATOR
PROFILE

Радимо також прочитати

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *

Cancel reply

Останні новини

Найбільш коментарів