fbpx
728 x 90

Експорт до ЄС — реальні практики!

Експорт до ЄС — реальні практики!

«Знайти нішу на ринку ЄС дійсно важко, але ж конкуренцію ніхто не відміняв, а в цьому питанні в України є багато переваг, які працюють на нас», — консультант з експорту компанії Vinagrette LLC Максим Кулик

У контексті експорту, як одного із основних рушіїв розвитку української плодоовочевої галузі, ми поспілкувалися з Максимом Куликом, консультантом з експорту компанії Vinagrette LLC, який нам допоміг зорієнтуватися в поточній ситуації, яка склалася у торгівлі між Україною і ЄС. Сподіваємося, що це допоможе й нашим читачам у повсякденній практиці.

 

 – Ви є консультантом з експорту компанії Vinagrette LLC, яка займається професійним консалтингом у сфері експорту плодоовочевої продукції до ЄС та інших країн світу, тобто Ви спеціалізуєтеся на експорті усіх видів продуктів, як свіжих, так і перероблених?

– Поки не всі продукти ми просуваємо і допомагаємо експортувати. Нині у нас «на радарі» виробники таких продуктів, як: 1) яблуко 2) ягода (полуниця, малина, лохина, ожина), 3) овочі (цибуля і капуста), 4) баштанні (кавун, диня, гарбуз). Але сьогодні ми всіма силами намагаємося отримати максимальну додану вартість від експорту, тому працюємо над упаковкою, маркетингом, а також глибинною переробкою продуктів. Незабаром запускаємо проект  брендової продукції з максимальною доданою вартістю, але про це пізніше з новин.

– Після спілкування із багатьма українськими виробниками, продукція яких раніше експортувалася напряму чи опосередковано до РФ або лише споживалася в Україні, виникло відчуття деякого скептицизму, який вони виражають щодо можливостей безперешкодного експорту їхньої продукції до ЄС. Переважно у них склалася думка, що ринок Союзу вже добре сформований та налагоджений і будь-якому іншому виробнику, а особливо через межі економічного об’єднання, буде важко знайти свою нішу. Чи це дійсно так?

– Ця думка абсолютно помилкова, і ті, хто так думає, швидше за все, жодного разу не стикалися з подібним експортом, а лише оперують чутками і досвідом несистемних гравців ринку. Вимоги ринку ЄС відкриті, зрозумілі, а також за системного підходу цілком реально досяжні. Знайти нішу дійсно важко, але ж конкуренцію ніхто не відміняв, а в цьому питанні в України є багато переваг, які працюють на нас. Природно, нас там не чекають з розпростертими обіймами, але ж ніхто і не зачиняє дверей …. Насправді, багато в ЄС не мають особливого уявлення про Україну, як аграрну країну, звідси і головне завдання – пояснити, показати і дати спробувати.

– Які переваги отримали українські виробники свіжої продукції та переробні підприємства після вступу в дію Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС та Угоди про Асоціацію України та ЄС?

– У першу чергу, асоціація нам дала внутрішню впевненість в своїх силах, а також прибрала стримуючий бар’єр (внутрішній), що ми тепер можемо туди рухатися. Спрощена процедура сертифікації і визнання наших фітосанітарних документів стали додатковим бонусом.

– Чи ми сильно обмежені квотами на постачання української свіжої продукції до ЄС? Чи існують можливості постачання продукції поверх обумовлених квот?

– Стосовно продуктів, які ми просуваємо, ніяких обмежень немає, але ми поки що й не є загрозою внутрішнім виробникам ЄС. Інші товарні групи, які квотуються, впевнений, мають концентруватися не так на кількості, скільки на якості продукції, що продається, і доданій вартості. Потрібно прагнути перейти від країни – експортера сировини до країни – експортера готової продукції, що дасть більш якісний ефект.

– Чи правильна думка, що до ЄС експортувати можна все, що за якістю відповідає міжнародним стандартам та безпечному виробництву? Чи є якісь певні позиції/ніші, на які на ринку ЄС нині є попит та  буде у найближчій перспективі і на які українським виробникам варто звернути увагу і закрити/заповнити?

– У першу чергу, потрібно стежити за тенденціями ринку, особливо пов’язаними з маркетинговими розробками і безпекою споживання продуктів харчування. Останнім часом в ЄС все більше продуктів з’їдаються «на ходу» і більше уваги приділяється перевіреним брендам і репутації. Так що, говорити про те, що можна експортувати все, — неправильно, але експортувати те, що користується попитом в ЄС, дотримуючись при цьому всіх внутрішніх вимог та стандартів, можна. Нам потрібно більше часу приділяти саме позиціонуванню своєї продукції, як якісної, і створювати її цінність, а асортимент і номенклатуру слід коригувати залежно від ринкових тенденцій.

– Які міжнародні сертифікати повинні мати українські виробники свіжої продукції для вільної міжнародної торгівлі не лише з ЄС, а й з іншими країнами?

Весь світ приходить до єдиних стандартів безпеки і якості, але сьогодні з сертифікатом Global Gap перед виробником здатні відчинитися не тільки двері ЄС, але і більшості країн світу … Якщо є бажання поставляти на арабський ринок або інші специфічні ринки, то без сертифіката Халяль, кошерності або інших не обійтися.

– Ринок Великої Британії можна вважати певним чином відокремленим від ЄС,  особливо враховуючи її вихід із Союзного об’єднання у найближчій перспективі. Чи є він актуальним з позиції поставок на нього  української продукції, адже відомо, що в останні роки туди вже постачають чорницю, яблука, а нещодавно й суницю та інші овочі? Чи виставляють англійці якісь завищені вимоги до продукції, аніж у випадку експорту до ЄС? Чи досить легко відповідати вимогам англійських супермаркетів?

– Ніяких «понад» вимог на ринку Великої Британії немає, хіба що стабільність поставок і відповідальність за продукт, який, постачають, що відповідно працює на репутацію фермера у разі сумлінного їх виконання. Той самий сертифікат Global Gap, наявність контрольованого ланцюжка поставок, а також відповідальність на кожній ділянці роботи —  це запорука нормальної співпраці з Великою Британією. Британські супермаркети мало чим відрізняються від Європейських, тому потрібно, в першу чергу, докладати зусиль не тільки щодо виробництва і поліпшення якості, але і маркетингу (позиціонування і створення цінності продукту).

– Які іще ринки можна вважати перспективними, або вже діючими з позиції експорту для української свіжої та переробленої продукції. Чи актуально розглядати ринки Азії та Північної Америки та які продукти є актуальними для продажу на них?

– Будь-який ринок, де можна отримати додану вартість, — цікавий. Але, на мою думку, щоб йти далі, за межі ЄС (в плані логістичної складової), потрібно працювати над продуктом, щоб він міг зберігати всі якісні характеристики. Серед ринків, які зараз в опрацюванні, —  Арабські країни (Дубай, Саудівська Аравія) і Азіатські (Малайзія, Сінгапур). Продукти, які там є актуальними, — це яблуко, ягоди (свіжі і перероблені), мед, горіхи і кондитерська продукція.

– Яка мета проекту #FreshBot (мобільний додаток для моніторингу та аналітики цін на свіжу продукцію по всьому світу, до розробки якого Ви причетні, та яким чином він може допомогти українському виробникові зорієнтуватися у «світовому ціновому хаосі»?

– Проект #FreshBot створений для того, щоб як раз будь-який учасник ринку свіжої плодоовочевої продукції зміг швидко зорієнтуватися за ціною і правильно сформувати свою пропозицію. Більш глобальне завдання — це створення інструменту для чесної конкуренції на ринку і максимально вкоротити ланцюжок поставок, одним словом прибрати перекупників, які спекулюють товаром. Ми впевнені, що за прикладом відкритості європейських фермерів наші виробники зможуть отримати додатковий стимул розвиватися шляхом обміну інформацією між собою.

Profihort
ADMINISTRATOR
PROFILE

Радимо також прочитати

Leave a Comment

Your email address will not be published. Required fields are marked with *

Cancel reply

Останні новини

Найбільш коментарів