Порівняно з минулим роком зафіксовано спад виробництва малини в Сербі, і єдине, що зростає, — невдоволення виробників малини. Настільки, що вони вирішили вийти на протест, заблокувати основні дороги, вимагаючи від держави, щоб мінімальна закупівельна ціна становила 180 динарів (1,8$) за кілограм (1 сербський динар = 0,01$) замість поточних 90 динарів (0,9$).

Зображення виробників малини, що блокують основні автостради, пасажири, які не можуть пройти крізь барикади, та пряма відповідь уряду про те, що держава не може гарантувати ціну малини, є підсумком хаосу, що робить очевидним питання: як так сталося, що сербські виробники малини опинилися у такому скрутному становищі?

Довгий час Сербія була провідним світовим виробником малини, але замість того, щоб зберегти цю високу позицію, рейтинг країни знижується з кожним роком, і сьогодні вона посідає лише п’яте місце. Крім того, в той час, як інші країни щороку збільшують обсяги виробництва малини для задоволення зростаючого попиту, Сербія скоротила виробництво малини на третину.

Сербія донедавна посідала почесне друге місце

Іще не так давно Сербія посідала друге місце з виробництва малини. За даними Організації Об’єднаних Націй (FAOSTAT), з 2010 по 2016 рік Росія збільшила виробництво на 24%, Польща  — на 28%, США — на 51%, а Мексика — на 87%. Водночас Сербія скоротила виробництво малини на третину, або на 36 відсотків за той самий період.

Протягом семи послідовних років, з 2002 по 2008 рік, Сербія була на другому місці в світі з виробництва малини. З 2009 по 2011 рік вона посідала вже третє, з 2012 по 2015 рік перебувала вже на четвертій позиції, а в 2016 році вона опинилася вже на п’ятому місці.

За даними офіційної статистики, загальне виробництво малини в Сербії  минулого року становило 109 тис. тонн, із яких вона експортувала 99,664 т на суму 283 млн доларів.

«Малиновий золотий вік» Сербії вже позаду

Щороку перед початком дозріванням малини її виробники в Сербії висловлюють своє невдоволення. На цей раз протести більш радикальні, а виробники малини більш рішучі, ніж будь-коли. Вони заблокували головну дорогу до Чорногорії та просять державу забезпечити мінімальну закупівельну ціну в 180 динарів (1,8$) за кілограм. Вихід із ситуації шукають Міністерство сільського господарства, а також Прем’єр-міністр Сербії та Президент.

Міністр сільського господарства Браніслав Недімович (Branislav Nedimovic) заявляє, що держава не може нічого зробити, коли мова йде про ціни на малину.

«Виробники вимагають фіксованої ціни, а держава не має ніякого впливу на це, тому я не знаю, як довго триватимуть протести. Ми виконали декілька  їхніх вимог, а саме створити Національний малиновий комітет, а також допомогли вирішити проблему з добривами», — додає міністр.

Прем’єр-міністр Анна Брнабіч (Ana Brnabic) також підтвердила, що держава не зможе і не гарантує викупити малину, оскільки ринок диктує ціни. Вона додала, що завжди готова на діалог з виробниками, але лише після розблокування основної дороги до Чорногорії.

Вимоги виробників малини

Перша і основна вимога полягає в тому, щоб регулювати ринок малини, і вплинути на тих людей, які лише перепродують малину, а також на ненаситних власників холодильників, які намагаються вмить озолотитися на фоні страждань виробників малини.

«Дійсно, ринок визначає ціну, але держава має щось зробити, щоб полегшити життя виробників», — каже Марко Кадез (Marko Cadez), президент Сербської торгової палати.

Проте ситуація є серйозною, і Комітет з питань сільського господарства планує екстрене засідання, на якому будуть присутні і виробники малини.

Скільки коштує виростити малину?

«Ціна від 50 до 80 динарів (0,5-0,8$) за кілограм навіть не покриває основні виробничі витрати», — говорить Драган Джович (Dragan Jovic), який посадив 20 соток малини у районі Курсуллія.

«Ті люди, чиї засоби до існування залежать від малини, за поточної ціни в 80 динарів за кілограм, можуть лише збанкрутувати», — додає Джович.

На запитання, які рішення необхідно прийняти, щоб уникнути кризи, один співрозмовник відповів:

«Держава має знайти спосіб організувати викуп, мати складські приміщення, а потім виробники можуть продавати малину за хорошої ціни. Це означає, що виробники є власниками товарів, які вони можуть продати пізніше, коли ціна їх задовольнятиме. Таким чином, власники холодильників не зможуть шантажувати їх. Сьогодні ми продаємо за ціною, яку вони диктують, і виробники незахищені. Держава також може знайти великих покупців за кордоном, і виробники зможуть продати їм напряму».

Протестувальники не лише хочуть, щоб держава втрутилась у боротьбу з перекупниками, які володіють холодильниками, але й підвищити ціну з 160 динарів (1,60$) за кілограм до 180 динарів (1,8$) ред. – чит. – заморожену ягоду)). Середня оптова ціна на малину минулого року становила близько 145 динарів (1,45$).

«Власники холодильників і перекупники паразитують на наших спинах … Ми раби на наших власних плантаціях, працюємо по 16 годин щодня», — заявив Раденко Маріч (Radenko Marich), виробник малини.

Минулого року середня ціна продажу малини в регіоні Арільє становила 155 динарів за кілограм (1,55$), тоді як на півдні Сербії була 120 динарів (1,2$). Експортна ціна становить близько 2,18$. Збирачі ягід отримують 200 динарів (2,0$) на годину. За розрахунком Драгана, 90 динарів (0,9$), що сьогодні пропонують за кілограм малини, не покривають основних витрат, які дорівнюють 50 динарам (0,5$ ) до збору малини та додаткових 50 динарів (0,5$ )  після збору. що загалом становить 100 динарів (1,0$). Вартість обрізування, вирощування, внесення добрив, обприскування та розпушування ґрунту становить близько 50 динарів (0,5$ )  на кілограм. Драган платить 200 динарів (2,0$) за годину для збирачів ягід, плюс він безкоштовно їх кормить та транспортує.

Джерело: Serbianmonitor.com